Знаєте, що найцікавіше в написанні книги?

Ти можеш закрити ноутбук. Можеш сказати собі: «Все, на сьогодні досить». Можеш навіть чесно піти спати.

Але персонажам абсолютно байдуже.

Саме вночі вони раптом вирішують сказати ту саму репліку. Сцена, над якою ти сиділа пів дня, несподівано складається за дві хвилини. З’являється геніальна ідея для наступного розділу. А потім ще одна. І ще одна.

І ось ти лежиш у темряві й думаєш:

А що, якщо він скаже це саме тут?
Ні. Занадто рано.
А якщо вона промовчить?
О, бляха. Оце вже краще.

І сон офіційно скасовується.

Мабуть, найбільший хаос у книзі відбувається не на її сторінках.

Він відбувається в голові того, хто її пише.

А у вас буває, що найкращі думки приходять саме тоді, коли вже давно треба спати?