Так, я пропала, і на доволі довгий час... Ні, це не тому, що я забула, чи ще щось... Просто редагування, це доволі складна тема. Той, хто самостійно редагував свої твори — зрозуміє. Ти знаходиш помилки в тексті, потім знаходиш помилки в сюжеті, або тобі просто не подобається саме формулювання речення, дописуєш і знову шукаєш помилки вже в новому, старому тексті і так по колу. Це вибиває з колії... наче і хочеш щось писати, але оті незавершені справи, які ти вже поставив собі із зірочкою, тихо шепошуть тобі вдень і вночі, що ти це не завершив... Ось так і в мене.
Почала, то вже не можу кинути(((
До того ж, я навіть нічого і не читала за цей час, в мене десь 100 книг стоїть на полицях, і ще десь стільки ж додано тут, але в мене ще і нечитун.
Наразі, я планувала викладати нову книгу, яку давно тут анонсувала, але поки в мене це не викликає жодних позитивних емоцій, тому тягну час.
Бувало таке?)
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТягнути час - бувало. Але я намагаюсь розібратися - чому тягну час? А можу шось зробити, щоб не тягнути? Люблю задавати собі питання, коротше)) і знаходити на них відповіді.
Ой нечитун це дуже не приємно. Думаю для кожного автора знайомо. Ну що ж сил вам і наснаги❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
✨️❣️✨️
♡♡♡
Це ж старий добрий перфекціонізм у всій красі! Я і сама цим давно страждаю. Щоранку здається, що відкласти справи неможливо і треба зробити все негайно, а то світ зупиниться. Оскільки ми ж не професійні редактори, то таке самостійне катування тексту дає потужне навантаження і на мозок, і на емоції. А тепер моя порада: краще зупинитися на якийсь час, бо від такого "полірування" зникає бажання не лише читати, а й дихати, не те що писати. А якщо ви й зовсім не можете зупинитися — хоча б виділяйте якийсь окремий час, щоб поправити одну главу й усе, а решту часу займайтеся більш приємними для себе справами!❤️❤️❤️
Квін Тесс, Я вас дуже розумію! В мені цей дятел живе вже давно. От і зараз пишу нову книгу: все було так добре, був настрій... Але сталося так, що я втратила роботу. Щоправда, вже домовилася про нову, і зараз є трохи вільного часу. Та настрою немає — дуже переживаю через цю ситуацію. А мій внутрішній дятел весь час довбає: "Сідай і пиши!"
Ну що ж, сідаю, починаю писати... Ніби щось і виходить, а от настрою вже для цього немає. І розумію, що треба трохи почекати, не ґвалтувати свій мозок. І тоді трохи згодом, сподіваюся, все піде як по маслу.
З поверненням вас☺️Успіхів в творчості.
Василенко Сергій, Дуже дякую ❤️❤️❤️
Так вас дуже давно не було тому повертайтесь
Ulyana Summers, намагаюся влитися назад))
Це нормально. Я оно навіть після редагувань, досі знаходжу невеликі "ляпи"
Анастасія Газе, Я так само... і все по колу(
Таке майже постійно Пані... Але є таке слово з "пістолетом" у руці : треба! І от хочеш не хочеш а доводиться робити творчість. А щодо нечитуна то ще півбіди...А коли замість нечитуна приходить нечитець ... то вже серйозно!
Едвард Хоуп, Тааак, є таке(
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати