Мої вітання! Майже 1,5 років минуло відтоді, як я почала роботу над своїм романом "Дар". 

Скільки всього встигло відбутися за цей час… Скільки разів я закидала написання, а потім знову поверталася до нього. Скільки разів готувалася розпочати публікацію в певний момент, а потім відкладала її. І все це могло тривати ще дуже довго. Доки одного дня я остаточно не вирішила: все, тягнути більше нікуди. Або зараз, або ніколи!

І я це зробила. Майже чотири місяці тому, під час першої частини своєї відпустки, я наважилася опублікувати першу главу.

На той час книга ще не була дописана, але я вірила, що все складеться якнайкраще і я встигну закінчити її вчасно. І знаєте… так і сталося. А сьогодні, коли я змінила статус книги на «завершено», то відчула просто неймовірне полегшення. Наче, нарешті, змогла видихнути після довгої дороги.

Багато чого довелося пережити моїм героям. Протягом усієї історії ми разом із ними і сміялися, і плакали, раділи та сумували. А я безмежно вдячна кожному з вас за увагу до цієї історії. Адже кожна ваша зірочка, кожен коментар дарували мені той самий поштовх, який змушував продовжувати писати. Попри біль, попри втому… Я знаходила в собі сили рухатися далі, бо знала, що ви, мої любі читачі, з нетерпінням чекаєте на нову главу. І, мабуть, саме завдяки вам ця історія сьогодні дійшла до свого фіналу.

Ну що ж… Чергову книгу завершено. Але, як відомо, кожен кінець веде за собою новий початок. Зараз мені потрібно взяти невелику творчу відпустку, щоб набратися сил, відпочити та зібрати нові запаси натхнення для наступної книги. Не знаю, якою вона буде. Не знаю, коли саме з'явиться її перша глава. Але знаю одне — вона точно буде.

А поки що хочу сказати вам найважливіше: дякую.

Дякую за те, що були поруч, за те, що читали, за те, що переживали разом із моїми героями їхні радощі та біль. За кожне добре слово, кожен коментар і кожну зірочку. Мій низький уклін усім вам за увагу та підтримку. 

Бажаю вам теплої, затишної та приємної осені! І до швидкої зустрічі на просторах Букнету!