Я чомусь не могла на нього не дивитися. Такий спокійний, не хмуриться. Тільки зараз помітила невеликий шрам під оком, який розходився, наче зірочка.

Вау, які в нього довгі вії, губи не стиснуті, але й не розслаблені, сильне підборіддя, яке підкреслює борода, чорна, як вугілля. По шиї сповзають татуювання й ховаються прямо під сорочкою.

— Довго ще? — не відкриваючи очей, запитав він.

Я швидко відвернулася, але потім подумала, що класно було б зробити таке фото. Тому підняла телефон, який завжди в мене в руці, й клацнула камерою. Характерний звук, який я не вимкнула, бо раніше не було потреби когось фотографувати потайки.

— Олівіє? — почувши клацання, запитав Караєв і, відкривши одне око, повернувся до мене.

— Я все для вас, Аслане, — невинно відповіла я.

— Я просив тихо, — він знову прийняв попереднє положення, заплющивши очі.

— Ага, — сказала я.

І ось що я подумала: я вчора пішла з клубу, він ще залишився. Вранці я прийшла на роботу, проспавши, а він уже був одягнений з голочки, й обличчя зовсім не заспане. Може, це єдиний час, коли він може просто дозволити собі відпочити.

Я повернулася й ще раз глянула на Султана. Зараз він здавався більш привітним. Опустила очі на татуювання, руки. Великі мужні пальці. Кажуть, по пальцях....

Стоп. Куди мої думки?

Хан - читати тут

Бонус до п'ятниці ❤️❤️❤️Темний. Одна ніч без імен ❤

0-0bQ9N8

1Tytv8YB