Вона точно цього не хотіла...

– Наступного разу думайте головою, студентка Флетчер, – сухо зауважив Гюнтар Шмідт і, мабуть, порахувавши свій обов’язок переді мною виконаним, попрямував до дверей.

Я зітхнула. Ось і в ще одного наставника зіпсувалося враження про мене. Якщо так піде й надалі, то я не тільки не стану однією з найкращих студенток, як мені б того хотілося, а й взагалі можу не закінчити Міжзоряну Академію. А оскільки контракт із корпорацією «Корн» ніхто не скасовував, я відпрацьовуватиму його як обслуговуючий персонал. Якщо, звісно, не знайду чим сплатити величезний штраф.

Але не встиг викладач вийти, як двері відсунулися вбік, пропускаючи похмурого і чимось стурбованого Рендала. Не встигла я поміркувати про причину такого його стану, як погляд куратора зупинився на мені. Ті кілька секунд, під час яких він мене розглядав, я навіть дихати нормально не могла. Серце важко гупало всередині, з зусиллям розганяючи по венах кров, у горлі ще більше пересохло. Стало легше, коли Рендал набув колишнього незворушного вигляду і переключив увагу на Шмідта.

– Якого біса ти доводиш першокурсників мого напряму до такого стану?! – запитав він таким тоном, що мимоволі захотілося сховати голову в плечі, хоча зверталися й не до мене. – Це тобі не бійці спецпризначення! Якщо ти не в змозі побачити різницю, я подбаю про те, щоб тебе перевели туди, де ти нікому не зможеш нашкодити!

Обличчя Гюнтара Шмідта залишалося непроникним, але в очах блимнули недобрі вогники. А я з жахом зрозуміла, що тепер мені взагалі не може бути й мови, щоб цей викладач нормально до мене ставився.

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

 

***************

А також сьогодні діє ЗНИЖКА на мою книгу:

НЕБАЖАНА НАРЕЧЕНА-ПОТРАПЛЯНКА

Я мала померти від невиліковної хвороби, але опинилася в іншому світі. У тілі вередливої та примхливої доньки Верховного Мага, яку навіть власний наречений ненавидить.
Причому ще й ледачої, раз так і не змогла на другому курсі Академії пробудити стихійну спрямованість. І, мабуть, комусь вона настільки допекла, що вирішив її позбутися.
Але замість неї з’явилася я. Мені і доведеться розгрібати все те, що колишня господиня тіла встигла накоїти.

УСІХ ЗАПРОШУЮ!

 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лінн
04.09.2026, 13:23:04

щось такі зриви нагадують... =))

Марина Сніжна
04.09.2026, 14:48:14

Анна Лінн, якщо це натяк на огаса, то ні, Рендал точно не з таких)
Дякую за коментар до блогу!

avatar
Лана Рей
04.09.2026, 10:54:27

Класні візуали ❤️❤️❤️❤️

Марина Сніжна
04.09.2026, 13:21:03

Лана Рей, дуже дякую))

avatar
Вікі Дрейк
04.09.2026, 10:33:36

❤️❤️❤️❤️

Марина Сніжна
04.09.2026, 10:51:30

Вікі Дрейк, дякую)

⭐⭐⭐

Марина Сніжна
04.09.2026, 10:18:38

Тетяна Степанкевич, дякую)

avatar
Marina
04.09.2026, 09:15:01

Рендал зірвався:))) Але от якраз в такому стані і видно його справжнє відношення до Таніель!

Марина Сніжна
04.09.2026, 10:18:33

Marina, це правда) Видав себе з головою)
Дякую за коментар до блогу!

Інші блоги
А якщо темрява — це ще не найстрашніше, що існує?
Ми звикли боятися нічних лісів, демонів, проклять і тих, хто стукає у вікна після опівночі. Але що, коли за всім цим ховається щось набагато давніше? Те, чого боялися навіть боги. У «Чорнобозі і Бісиці» на героїв
«все (не) за планом 3» — епілог уже на Букнеті!
Привіт! Що ж, я дописала «Все (не) за планом». Епілог викладено, крапку поставлено, а я тихенько лежу під столом — щаслива людина з порожньою головою. Для тих, хто відклав покупку на «ще подумаю», сьогодні
Новинка: академка Залік із катастроф
Вітаю! Сьогодні починаю виклади навинку: гумористичну академку "Залік із катастроф" Бути дочкою ректора магічної академії — не завжди перевага. Особливо якщо ти вже третій рік навчаєшся там без жодної краплі
А дракониця не згодна...
Зачиняю вхідні двері й на мить завмираю, притиснувшись до них спиною. Прикриваю очі, і переді мною знову постає він… Ні! Жену від себе видіння. Зараз не час для слабкості… «Ти добре подумала?» — раптом подає
Як «випадковий» персонаж стає ключовою фігурою
Вітаю, мої любі читачі та слухачі! Нещодавно ми з вами вже говорили про те, чому великі історії варто читати з першої книги, а не з середини. Сьогодні хочу показати це на живому прикладі з циклу «Обрана» — на прикладі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше