на книгу Єви Ромік «Випадок з життя драконів» https://booknet.ua/book/vipadok-z-zhittya-drakonv-b441956

За безстроковим марафоном https://booknet.ua/blogs/post/363457

Що відбувається, якщо для здійснення своїх бажань використовувати всі доступні засоби, не зважаючи на їх чесність? Відьма Маргіта Лоу, прагнучи будь що стати матір'ю, зважується на ритуал – поміняти місцями душі новонароджених дівчаток, переселивши душу своєї дитини з рідного хворого тіла в здорове, що належало сироті. Результат, однак, вражає зовсім не так, як гадалось. Пізня дитина Сальваріта ні в чому не знає відмови від матері – і виростає розбалуваною, вчитися чи працювати не хоче, головна мрія її життя це розкіш, розваги, шопінг і багатий чоловік, який все це забезпечує.

Здавалось би, історія типова і витівки Сальваріти викликають спогади про негативних героїнь латиноамериканських і турецьких серіалів… але дівчина – дракон, хоча через змішане походження і небажання вчитися має не дуже потужні сили. А природа драконів така, що по-перше кожен не доброчесний вчинок викликає відкат, а по-друге, дракони відчувають істинну пару, і цей зв'язок триває все життя.

Обхитрити природу? Цим Сальваріта і займається, на повну використовуючи матір для своїх лихих справ і змушуючи її приготувати і постійно додавати приворотне зілля для чоловіка-дракона.

Причому по-своєму Сальваріта любить Анвара. Хоча це швидше бажання володіти коштовним предметом, ніж розуміння людини як особистості.

І можливо, просто обман обійшовся б без катастрофічних наслідків, але Маргіт і Сальваріта вирішують позбутися потенційної загрози, жінки, в яку Анвар може закохатися колись в майбутньому.

А от тут ДТП провокує більше ніж просто фізичні травми. Потерпіла втрачає пам'ять… і  порушується єдність між її душею і тілом, в результаті чого її як істинну одразу бачать двоє.

Дія в книзі розвивається динамічно, в кожному новому розділі є якась несподіванка. Почавши читати, я не могла відірватись, намагаючись розгадати, чому події відбулися саме так і що ще придумають головні герої.

Мені дуже сподобалось в цій історії, що Анвар і Іріас діють розсудливо, думаючи і про те, як зберегти давню дружбу, і про те, як не зашкодити істинній. Вони поважають її як особистість, не користуються тим, що вона розгублена і залежна від чужої допомоги, і дають їй право визначитись самій, до кого вона відчуває більшу прихильність.

Книгу дуже вигідно відрізняє, по-перше, це дбайливе ставлення героїв до жінки, якій симпатизують, і по-друге, те, що визнання за нею права на власний вибір проявляється не словами, а реальними діями.

Сальваріта як антагоніст доволі небезпечний супротивник. Малі магічні сили вона компенсує чисто людською хитрістю і здатністю викручуватись, шукати і використовувати найменші шпарини і пробіли в звичаях, законах, світоустрої. «Вигнали в двері, а вона через вікно» - якраз про неї! Таку б винахідливість, та в мирних цілях…

Світ навколо героїв вдало прописаний, відчувається контраст між комфортним життям драконів, у якому технології переплетені з магією, і буденністю менш привілейованих рас і верств населення.

Про що книга? Про те, що кожен вибір має свою ціну, і не завжди вона очевидна, і не завжди сподобається людині в підсумку.

І про те, що справжня любов визначається не пристрастю і навіть не «визначеністю згори як істинна», а перш за все ставленням. Готовністю любити і підтримувати іншу людину заради неї самої.