Моя перша "зла" рецензія. Сама в шоці
Книга "За межею дозволеного" Анастасії Чепіжко стала моїм першим знайомством із творчістю авторки.
І саме вона стала першою книгою в жанрі романтичної еротики, на яку я взялася написати рецензію в рамках безстрокового марафону від Тетяни Гищак.
Буквально з першого розділу я зрозуміла, що щось не так. Уже там, на мою думку, було порушено логічний ланцюжок, пов'язаний зі знайомством головного героя Макара з Дінарою. А читаючи далі, я зрозуміла, що натрапила на той випадок, коли анотація обіцяє значно більше, ніж дає сам текст.
Макар позиціонується як жорстокий, безкомпромісний чоловік, який звик купувати й продавати жінок, встановлювати власні правила та ламати чужі життя. Проблема в тому, що заявлений характер героя і його поведінка протягом твору далеко не завжди стикуються. У результаті образ Макара виглядає суперечливим і місцями штучним: він нескінченно «всіх ламає» на словах, але на практиці часто постає радше базікою, ніж тим небезпечним і владним персонажем, яким його намагаються показати.
Загалом характери героїв для мене мають досить «рваний» вигляд. Складається враження, що авторка поєднала в одному тексті риси та сюжетні ходи, які погано взаємодіють між собою. Через це персонажі іноді поводяться не так, як диктувала б їхня попередня характеристика, а так, як цього вимагає черговий сюжетний поворот.
Є й кілька моментів, які здалися мені відвертими кліше. Наприклад, історія з упізнаванням загублених родичів за родимою плямою виглядає настільки по-боллівудськи, що я мимоволі чекала продовження у такому ж стилі.
Окремо мене здивувала сюжетна лінія Дінари. Її незайманість Макар фактично продає своєму товаришеві, якому підсипає в алкоголь щось із "напівпрозорого пакетика" та ще й додає туди "кілька крапель сильного афродизіаку", щоб дівчині ніч не минулася легко. Після чого Дінара величає власного кривдника «Макаром Романовичем» і зовсім не бажає перерізати йому горло. А далі історія поступово переходить у сентиментальну драму з переживаннями кривавого Макара за втраченою дитиною Дінари, яка завагітніла від його друга. Для мене цей емоційний поворот виявився недостатньо переконливим і радше виглядав як спроба різко змінити ставлення читача до героя без достатнього психологічного підґрунтя.
Головна героїня Яся теж не стала для мене переконливою. Вона часто поводиться як дитина: демонструє наївність, робить, на мою думку, дивні й необачні вчинки та раз у раз щонічно вирушає до спальні Макара, ніби навмисно шукає собі проблем. У певний момент це вже перестає сприйматися як особливість характеру й починає виглядати просто як зручний для сюжету спосіб знову зіштовхнути героїв.
Найбільша проблема твору для мене полягає в його цілісності. Я не відчула, що читаю одну послідовну історію. Радше це нагадувало нарізку окремих слайдів: ось жорстокий Макар, ось романтичний Макар, ось трагедія, ось кліше, ось черговий сюжетний поворот — але між цими частинами мені часто бракувало логічних і психологічних переходів.
Це мій перший настільки критичний і, мабуть, навіть злий відгук. Проте саме тому хочеться бути чесною: я справді вважаю, що книзі потрібне серйозне доопрацювання — не окремих сцен чи діалогів, а всієї конструкції від початку до кінця. Варто пропрацювати характери героїв, їхню мотивацію, логіку вчинків і зв'язки між сюжетними подіями.
Ідея в книзі є. Є й потенціал для драматичної історії. Але наразі, на мою думку, ці елементи не склалися в цілісну картину.
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені рецензія сподобалася) Бачу влучно окреслені конкретні недоліки твору, але без "все жахливо, хто так пише")
Світлана Фоя, ✨❤️✨
❣️✨❣️
MargFed, дякую)❣️
Нормальна рецензія, Світлано, не картайте себе. Це цілком адекватний аналіз. Все викладено чітко і ясно, авторка за подібний розбір повинна лише дякувати.
Єва Ромік, дякую Вам за підтримку. Щойно й сама отримала цікаву рецензію на мою книгу "Цикута" від Дієз Алго. Вона мене добре стимульнула❤️ і я вже маю цікаві ідеї. Тож, рецензії рулять). Ще раз дякую❤️.
Скажу як читачка. Не бачу в Вашій рецензії особливої злісності. Такі рецензі - можливість авторам писати якісніше і радувати нас, читачів, своїми чудовими книгами.
Оксана Рейн, дякую за відгук❤️❤️❤️. Радію, що вона вдалася не настільки злобна).
Критичний відгук-це теж своєрідна реклама )) Я тепер вже хочу сама почитати. Шкода-ну зовсім нема вільного часу. Бібліотека вже переповнена саме тим, що мені беззаперечно цікаво.
А щодо критичних рецензій... В них і +, і -. Впевнений в своєму письменницькому таланті автор прийме з вдячністю і дійсно переробить книгу чи просто напише нову. Або посміхнеться і все залишить, як є. Якщо автор початківець, не впевнений в собі, з дуже тонкою нервовою організацією, то може й розплакатись і зовсім кинути писати.
Мабуть, в таких ситуаціях найкраще або відмовитись від написання рецензії, або написати, що книга не сподобалась і все. Якщо автору важливо знати причини, то попросити особистий котакт, а не виносити на загал.
Ну це моя думка.
Сама рецензія толкова, аргументована й чесна.
Дієз Алго, Погоджуюсь
Саме цю книгу не читала, але ситуація схожа була. З іншим автором. Прочитала я кілька розділів - і не зрозуміла, що читаю взагалі. Тут героїня через пустелю йде, тут з кимось бʼється, тут її кудись везуть, тут вона вже десь сидить. Таке враження, що просто дивлюсь трейлер до чогось і при тому мені ще й забули сказати, до чого саме цей трейлер.
Коментарі під книгою, звісно, всі були хвалебні. Тільки я токсик, не оцінила великого авторського задуму.
Ірина Скрипник, дякую Вам за відгук на мою рецензію і за те, що поділилися досвідом проявлення себе в іпостасі "токсика"). І дуже цінно, що чесно озвучили свою реакцію, навіть попри загальний хор хвалебних коментарів. Такі відгуки допомагають краще зрозуміти, як текст сприймається з боку, і дають авторові шанс зробити його кращим.
Цього твору не читала і, звісно, судити не можу. Але читала авторку рецензії і тому довіряю) А пишу коментар з однією метою - похвалити за чесність. Бо якщо не писати рецензії чесно - втрачається взагалі сенс їх читати. І я рада бачити, що з часом таких рецензій стає більше - це всім корисно.
Дієз Алго, дякую за Ваш відгук і довіру. Така рецензія стала для мене викликом. Мені самій колеги по перу часом вказують на якісь моменти, які я просто не вловлюю, як авторка.
Дякую за рецензію, було цікаво.
Анна Лінн, а Вам дякую за відгук.
Цікава рецензія. Зазвичай, якщо книга не цікава, я її закриваю. Тому майже і не беруся за марафони, щоб через "ніхачу, нібуду" не змушувати себе читати. А критику мало хто може приймати, принаймні адекватно.
Оксана Павелко, дякую. Сама вчуся на тих моментах, на які мені часом вказують колеги по перу.
Якщо це зла, то що іншим казати?) Можу тільки підтримати критичний розбір, бо вважаю це корисним для автора.
Вадим Сухобрус, дякую за Ваш відгук. Мені часом теж вказують на якісь моменти в книзі. І я доопрацьовую. Це так зручно)
Прямо зацікавили!
Олена Мисак, це добре).
Ваша рецензія зовсім не "зла")) Ви дали чудовий розбір книги, розклали по поличках усі моменти, які просідаються, тому автору варто вам подякувати і далі вчитися)) Ну і звісно, далі писати, бо тільки так можна заточити те перо)
Інна Камікадз, дякую Вам за вігук. Сподіваюся, що рецензія принесе лише користь.
Головне--є конструктив і поради автору
Пацюк Червоній, щиро бажаю авторці успіхів. А Вам дякую за відгук.
Змістовна рецензія. Дякую ❤️
Христина Вілем, дякую за Ваш відгук ❤️.
Дуже цікава рецензія. Як на мене — заохочує якщо не прочитати, то трохи почитати й перевірити) Беру до бібліотеки))
Ромул Шерідан, дякую за коментар-відгук на рецензію. Почитайте. Цікаво буде почути Вашу думку.
Вітаю з першою "злою" рецензію!
Насправді, вона не зла, а має властивості холодного душу) Надіюсь, що авторка не образиться, а оцінить щирість рецензії
Тетяна Гищак, І я дуже сподіваюся, що авторка не образиться.
Дякую за чесну рецензію, було цікаво!)
Ганна Літвін, най буде корисно).
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати