Додано
01.09.26 13:41:28
Думки
Тиша. Навколо тільки темна, зоряна ніч. Лише з високого неба зірки дивляться на землю.
Я відчуваю легенький подув вітру. Як десь далеко вигукує сова. Як дзюрчить струмок.
Після довгого, виснажливого дня - це найпрекрасніша мить, коли можна побути з сам на сам собою.
Тоді моя душа відпочиває. Вона відновлює силу. Вона заспокоюється. Думки очищаються. І я знову стаю собою.
І тоді, в цій тиші, душа молиться глибиною німих, не сказаних, слів, звертаючись до Творця.
Я вдихаю запах свіжоскошених трав і згадую дитинство. Ці теплі спогади торкаються глибин душі і запалюють в ній новий вогонь сили аби жити і творити далі.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩе б грибів назбирати...
Валентина Бродська, Ну я не любитель
Виснажливий день. Ще і спека трива
Робота вже зроблена, тіло болить
Я думаю, що все ще вірю в дива
І мить чарівну в собі хочу вловить
Вже сонце зайшло, але досі пече
А близько від дому знаходиться ліс
До нього я йду. Я прискорився ще
А ліс свіжі запахи людям приніс
І втомлена тут відпочине душа
Я вітер відчув, стало легше мені
Далеко у лісі щось каже сова
Струмок так дзюрчить, як дзюрчав навесні
І запах дерев, свіжоскошених трав
Нагадує тишу і велич віків
І в тілі молитву я в небо віддав
Нехай ці думки долетять до Творців
Дитинство згадалось, чистіша душа
У ліс мене рідні водили та дід
Душа спокійна і не поспіша
І сил їй тут зараз набратися слід
І буде із рання вогонь мерехтіти
І буду я ще прохолоді радіти
І далі душа буде щирістю жити
І буду я тут на букнеті творити!
Пацюк Червоній, Супер!)
Казково! Обожнюю ліс ❤️
Аліс Веро, Дякую)
Чому нас так тягне в дитинство? Чи не тому, що в той час ми могли бути справді, без застережень і лапок, щасливими? Усі емоції були щирими, абсолютними. Попереду простягалося ціле життя, і ми ще ні про що не шкодували. Життєвий тягар не пригнічував і не заганяв нас у неприємні спогади. Мені здається, що коли ми залишаємося наодинці з природою, виникає схоже відчуття: свобода й чистота. Душа ніби скидає той тягар, розправляється, і в грудях з'являється простір для глибокого, жаданого вдиху.
Нікаелла Рай, Так. Ви повністю праві. Ми завжди будемо повертатися думками туди, де намбуло добре. Де ми були справжніми. Дякую.
Чудово!
Таїсій Чорний, Дякую)
Красиво!
Peter Cooper, Дякую)
Гарно
Мила Бестія, Дякую
Гарно написано. Текст повертає у дитинсво проведене в селі. Візуал підсилює цей ефект!))
Mary Grant, Щиро дякую) О так, дитинство, село... краса.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати