Було легке захоплення, або серйозні почуття? Як з цим справлялися?

Мені тут особливо нічим поділитися, чомусь завжди вважала, що службовий роман - це спірна ідея.

Чи все залежить від політики компанії і того, наскільки люди вміють розділяти особисте та роботу?

А якщо ви працюєте над одним важливим проєктом - ризикнули б?

У "Майже професійно" поки що Саша й Матео розбираються з іншим питанням:

"Як так сталося, що людина, яка мене дратувала по роботі, раптом виявилася такою приємною і привабливою?"

Тож для вас службові романи - категоричне "ні" чи "залежить від обставин"?