«банка солоних огірків»

 

Скільки разів ми поспішали з батьківського порогу, перебираючи в голові дедлайни, міські списки справ і боячись спізнитися на свій автобус? І скільки разів у цей момент нам у руки простягали щось важелезне, дбайливо загорнуте в старий вицвілий рушник...

У збірці «Нариси життя» зявилась нова історія — «Банка солоних огірків».

Це нарис про речі, сенс яких відкривається нам лише з роками. Про те, як у студентстві трилітровий бутель здається просто смачним скарбом для гуртожитку, у дорослому бігу — зайвим вантажем поруч із ноутбуком та павербанком, і лише згодом — естафетою тихої материнської любові.

«Є особлива мова, якою говорять матері. Коли вони соромляться чи не вміють сказати "я люблю тебе", вони вимовляють це зовсім іншими словами: "Візьми огірочків", "Я тут варення зварила", "Поклала тобі баночку соусу"...»

 

Запрошую вас зануритися в цю теплу й трохи ностальгійну атмосферу.

Ваша, Nata Tana.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
27.08.2026, 23:05:09

✨❣️✨

Ната Тана
28.08.2026, 06:29:50

MargFed, ❣️❤️‍?✨❣️

avatar
Марія Бруа
27.08.2026, 20:21:07

Це дуже важлива історія про те, що здається буденністю, а виявляється найціннішим скарбом,- турбота близьких

Показати 3 відповіді
Ната Тана
27.08.2026, 20:50:57

Марія Бруа, Дякую від усього серця! Читати такі відгуки — це неймовірне щастя для автора. Доки є Ви — ті, хто відчуває кожен рядок і бере його до серця, — доти й житиме моя муза. Дякую, що ви зі мною на цьому творчому шляху! ❤️✨ Обіймаю! ?️

Інші блоги
А якщо темрява — це ще не найстрашніше, що існує?
Ми звикли боятися нічних лісів, демонів, проклять і тих, хто стукає у вікна після опівночі. Але що, коли за всім цим ховається щось набагато давніше? Те, чого боялися навіть боги. У «Чорнобозі і Бісиці» на героїв
«все (не) за планом 3» — епілог уже на Букнеті!
Привіт! Що ж, я дописала «Все (не) за планом». Епілог викладено, крапку поставлено, а я тихенько лежу під столом — щаслива людина з порожньою головою. Для тих, хто відклав покупку на «ще подумаю», сьогодні
Новинка: академка Залік із катастроф
Вітаю! Сьогодні починаю виклади навинку: гумористичну академку "Залік із катастроф" Бути дочкою ректора магічної академії — не завжди перевага. Особливо якщо ти вже третій рік навчаєшся там без жодної краплі
А дракониця не згодна...
Зачиняю вхідні двері й на мить завмираю, притиснувшись до них спиною. Прикриваю очі, і переді мною знову постає він… Ні! Жену від себе видіння. Зараз не час для слабкості… «Ти добре подумала?» — раптом подає
Як «випадковий» персонаж стає ключовою фігурою
Вітаю, мої любі читачі та слухачі! Нещодавно ми з вами вже говорили про те, чому великі історії варто читати з першої книги, а не з середини. Сьогодні хочу показати це на живому прикладі з циклу «Обрана» — на прикладі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше