Рецензія на книгу Магістр Анімаріум «Лірика» https://booknet.ua/book/lrika-b451808?tab=chapters

Книга представляє собою збірку про реалії сучасного авторського і читацького життя. Взагалі поетичний твір коментувати складніше, ніж прозовий, тому що ритміку, рими і структуру вірша кожен поет бачить по-своєму… тому зосереджусь на змісті.

Кожен новий розділ присвячений типу читача.

І тут ми зустрічаємо: «дослідника абсурду» - і дуже вдале порівняння книги, написаної криво, але з гачками, з «сюжетним відром». Хоча це швидше бочка Данаїд, коли читач може передбачити кожен крок героя, але все одно читає ледь не до ночі))

«Тіньова ніндзя» - мовчазний читач. Знайомо, чи не так?

«Продоман» - той самий, хто спонукає «автор, ну давай, давай ще!» *а бідний автор і так пищить, щодня думаючи, звідки взяти заповітні 300 000 знаків*

«Спойлерщик» - взагалі мій улюблений розділ! Ну як же іще 100% зіпсувати кайф автору і іншим читачам? Тут пригадується старий анекдот: «З щоденника дружини. Вирішила помститись чоловікові за сварку. Вночі дочитала детектив, який він тільки-но почав. На тій сторінці, де він зупинився, залишила закладку з написом: «вбивця – садівник!»».

Загальне враження: на кожному розділі хочеться вигукнути: ось це я впізнаю! Життя українського самвидаву показане так, як воно є. Гумор легкий, читається дуже швидко.

Тому… не буду тим самим спойлерщиком, але читати раджу!)