Я люблю трилери, у яких автор не видає читачеві ліхтарик і не підказує: «Ось цьому персонажу вір, а за цим стеж уважніше».

Саме так я пишу «Я бачила його мертвим», де вже опубліковано 13 розділів.

Вихідна умова проста: Яна бачила свого чоловіка мертвим, але світ наполягає, що він ніколи не помирав.

І відтоді ми знаємо рівно стільки, скільки знає Яна.

Жодних розділів від Сергія, у яких можна підслухати його справжні думки. Жодного погляду збоку, що пояснив би, хто помиляється. Ніхто не обводить правильні докази червоним маркером.

Є тільки звичайні речі: каблучка, чашка, запис у календарі, знайомий запах, старе повідомлення. Дрібниці, які нічого не означають, доки двоє людей не починають пам’ятати їх по-різному.

За 13 розділів підказок уже вистачає на кілька цілком переконливих теорій. І жодна поки не пояснює всього.

Тож якщо ти любиш читати уважно, повертатися до випадково кинутих фраз і підозрювати навіть тих, хто поводиться бездоганно, — можна приєднуватися. У «Я бачила його мертвим» уже є що розгадувати ❤️

Від себе пообіцяю лише одне: відповіді будуть. І надія, яку ти відчуєш дорогою, не виявиться помилкою.

А хто вже читає — у вас з’явилася власна версія? Тільки обережно зі спойлерами для новеньких!