Вітаю))

Хто не знає, Не мала Леся клопоту це міське фентезі про відьму, котра стала відьмою несподівано для себе. Навіть коли пішла на кладовище робити ритуал, все ще про це не знала. І про некроманта, котрий таки змирився з участю, на кшталт рятувати різних ненормальних, котрі перебудили половину кладовища і вправляти мізки різним дивакам, котрі школу магії навіщось організували.

Дівчина була білявка. Очі великі, сірі, губи в міру пухкенькі, ніс рівний, вилиці, лінія підборіддя…

Аж проклясти її захотілося.

— Ти з цим обережно, а то я відзеркалю, — попередила красуня, змірявши Лесю зацікавленим поглядом. — А мені зовсім не хочеться, просто захист такий.

І посміхнулася, зараза.

— Вітаю, — буркнула Леся, стараючись дивитися на це видіння в короткому сарафанчику без ненависті. Виходило, мабуть, так собі.

— Хто там ще? — спитав Григорій за спиною, підійшов, голосно хмикнув. — І? — спитав.

— Служба реєстрації нових… — якось раптово знітилась дівчина.

— Нових? — перепитав Григорій.

— Відьом, — зовсім тихо закінчила дівчина.

Григорій зробив іще крок, став поруч з Лесею і з таким сумнівом подивився на білявку, що в неї навіть натяк на посмішку зник.

— Це з яких пір сукуби відьом реєструють? — спитав.

— В мене легальна робота! — задерла підборіддя дівчина.

А Леся стала відчувати всю невизначеність світу, яка тільки була. От відчуття з’явились саме такі.

— Добре, перефразую, — примружив очі чоловік і зробив іще один крок. — З яких, до біса, пір, відьом хтось десь реєструє?!

— Вона ж не родова, — відступила дівчина і навіть ні за що своїми підборами не зачепилась. Зате з-під сарафана в неї вивалився хвіст з пухнастою китичкою і став мотилятися туди-сюди, як в кішки.

— Тому якийсь придурок найняв сукуба і засилає його до жінок, котрі поки не зрозуміли у що випадково вляпались, так? Контрактики підсовуєте? Вгадав? Обіцяєте таку ж незабутню красу, як ось в тебе…

У дівчини припіднялось волосся над вухами, а потім з нього показались ріжки, стали рости і закручуватися, як у барана.

Леся несміливо хихикнула. Це ж треба яке незабутнє враження Григорій на дівчат справляє.

— Я всього лише найманий робітник! — з нотками паніки пискнула демониця. — Я взагалі нічого! Та я зараз піду…

І в неї за спиною розкрились величезні кажанячі крила.

А іще трішки дивних варіантів))

Ну, ти ж хотіла китицю на хвості, на тобі

А що тут робиться, сама не знаю))

Ілюстрації, новини, сюрпризи і різне веселеньке бувають тут телеграм тут інстаграм і тут фейсбук

Приємного читання))