Продовження типурецензії типуелани

Я сиділа, читала, і в якийсь момент просто відклала файл, подивилася у стелю і сказала собі:

«Ні, ну це вже не детектив. Це якась шахова партія, де фігури ходять самі, а гравець сидить у колонії-поселенні і посміхається».

Оце момент, коли все, що ти думав про нього раніше, раптом перевертається з ніг на голову. Той самий «ідеальний» хлопець із червоним дипломом, який з’явився біля під’їзду Олени, потім жив із Жанною… виявляється, він усе це режисирував. І план спрацював майже ідеально. Майже.

Дівчина, яку всі вважали майже жертвою, виявилася тією, хто сама розробила операцію проти Гедеона. Їй лише «підказали, в якому ряду краще сидіти». І знову — він у тіні, а справедливість (дуже жорстка) відбувається руками інших.

Продовження не просто здивувало — воно переписало все, що було раніше. Раніше він виглядав як хитрий маніпулятор, який грає на межі закону. Тепер як людина, яка вирішила, що закон занадто повільний і ненадійний, тож треба іноді підштовхувати події руками. І робить він це з холодною, майже хірургічною точністю.

Найбільший шок — те, наскільки далеко він готовий зайти заради «своїх».

Я вже не питаю

«хто винний?»

Я питаю:

 «А що він уже спланував на наступну книгу?»

 

 

і наостанок

Автор, пожалій Аліну.

Серйозно.

Вона щойно вийшла з однієї історії, трохи видихнула, переїхала в нове містечко, влаштувалася… і що?

Знову.

Знову вона чує, як крадуть у дітей. Знову вирішує, що «хтось же мусить». Знову бере справу у свої руки. Знову шокер. Знову сейф. Знову арешт. І знову Богдан Борзаков сидить навпроти неї і каже:

«Аліно, я знову буду твоїм адвокатом».

Автор, ти її спеціально тренуєш на героїню з хронічним синдромом

«я не можу пройти повз несправедливість»?

Бо виглядає так, ніби як тільки Аліна починає жити більш-менш нормально, всесвіт одразу підкидає їй черговий сейф із украденими дитячими грошима і каже:

«Ну ж бо, дівчинко, покажи, що вмієш».

І вона показує. Кожного разу. І кожного разу платить за це.

Я вже починаю боятися за наступну книгу. Що там буде? Аліна випадково розкриє міжнародну схему торгівлі органами, бо підмітила щось, прибираючи в лікарні? Чи просто врятує дитбудинок від рейдерів з молотком і цвяхами 2.0?

Автор. Пожалій. Дай дівчині хоча б один спокійний рік. Нехай вона просто вчиться, курить на лавочці зі Стеллою, іноді пише Богдану, і нікого не шокує електрошокером.

Бо інакше я почну підозрювати, що ти спеціально тримаєш Аліну як вічну «сторонню особу», яка завжди з’являється в потрібний момент, щоб усе перевернути, а потім знову сісти.

Пожалій Аліну. Вона вже досить натерпілася за двох.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Павелко
19.08.2026, 20:45:58

Блін, я не читала книги, але мені вже Аліни стало шкода)) Сподіваюся Аліні таки дадуть спокій))

Показати 6 відповідей
Оксана Павелко
19.08.2026, 23:31:51

Пацюк Червоній, Ні ну як сам себе не похвалиш...)) Ну не мені судити))

Інші блоги
Трохи про «прокляття Марени» ❤️
Почну з того, що я трошки засранка)) Бо читати почала дуже пізно і до кінця марафону вже фізично не встигла прочитати все, що зараз є в книзі. А писати повноцінну рецензію після кількох розділів і робити вигляд, що я вже
Оновлення
Розділ 55. Експеримент (виконано професіоналами). Він грає такуж важливу роль, як попередній, але всетаки це як наслідок сталося нарешті))). Навіть Арсен із безглуздим блокнотиком і своєю справою, допоможе поставити експеремент. Приємного
Марафонці, відмічаємось ❤️
Давайте швиденько звіримося, щоб я нікого не загубила перед завершенням марафону)) Відміться, будь ласка, в коментарях: прочитано — так/ні; блог — так/ні. Якщо блог уже є — можете одразу кинути його назву, щоб я
Знижка на Спадкоємиці мільйонера♥️ 30%
Мені прийшлось знайти багато сили волі, щоб переступити поріг його кабінету. Я довго вагалась, чи йти на це інтерв'ю. Сотні разів хотіла відмовитись навіть з ризиком втратити роботу. Але все ж таки переборола небажання,
✨ Мій перший фанфік на Букнет — «спадкоємець, яког
А що, як одна лікарська процедура здатна змінити не лише твоє життя, а й долю стародавнього магічного роду? Герміона Ґрейнджер приходить до Святого Мунґо через звичайне погіршення самопочуття й дізнається неможливе —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше