Вітаю, любі читачі! У цьому блозі підсумовую чудовий читацький марафон Елани Чунту “Прочитай мене“, де мені дісталися два геть різні за жанром і сюжетом твори, кожен по-своєму цікавий.

Шепіт Місяця “Вибір за тобою ”

Початок по-справжньому готично-атмосферний – опис темної грозової ночі у старовинному занедбаному маєтку Вестмор-Хілл. де новий власник стикається з надприродним явищем – привидом молодої дівчини у весільній сукні. Збентежений і наляканий, він звертається до таємничої Джоанни Сміт – так званої “Хранительки часу”, яка розслідує таємниці минулого, повертаючись у потрібний час і занурюючись у його реалії.

Цього разу вона опиняється у 1830-х роках, у заможній родині Сеймурів, куди Джоанна прибуває під виглядом гувернантки наймолодшої з трьох дітей – Анжеліки. Та ще може дозволити собі безтурботність і безпосередність у світі, де шлюб молодих людей визначають батьки з безлічі різних міркувань, окрім справжньої взаємної прихильності майбутнього подружжя…

Отже, старший син Чарльз має заручитися із заможною панною, яку обрав йому батько, але він уже має зв’язок із милою дівчиною С’юзанною… Хто ж стане тією нещасною, чий привид з’явився у старовинному маєтку – С’юзанна чи, можливо, Аманда Монтегю? І чи не змінить Джоанна майбутнє самою своєю появою у минулому?...

“Whatsmann ” Аліс Веро – досить незвична історія про багаторічних коханців Аллу та Гюнтера, які вирушають на відпочинок до пансіонату в Альпах, залишивши своїх законних половинок десь удома – у Києві і на півночі Німеччини відповідно. Тут багато відвертих сцен, різних локацій, вина, їжі й загалом атмосфери безтурботної дорослої пригоди. Немає якоїсь великої динаміки – здебільшого протягом твору герої відпочивають, їдять, гуляють та насолоджуються товариством одне одного у добре прописаних декораціях. Сама місцевість біля гірської вершини Ватцманн, де розгортаються події, здавалася окремим значним персонажем.

Відверті сцени здалися мені радше описовими, ніж еротичними: багато уваги приділено тому, що саме роблять герої, але особисто мені трохи бракувало тієї самої напруги, очікування й емоційної реакції, які роблять сцену чуттєвою. Щоправда, ближче до фіналу, коли Алла раптом опиняється в досить несподіваній ситуації з сином господарів, ця напруга нарешті з'явилася – і саме цей епізод читався для мене цікавіше)

Дещо здивувала розмова Алли з Гюнтером у дев’ятому розділі. Здавалося, що до цього їхні стосунки цілком спокійно існували в рамках взаємної фізичної пригоди, тому раптова поява теми кохання й пояснення в дусі “якщо це було лише тіло, то нічого страшного” здалися мені трохи несподіваними. Можливо, якби тема почуттів поступово виникала раніше, цей момент мав би для мене більшу вагу.

Загалом твір справив враження легкої еротичної історії про дорослих людей, які вирішили дозволити собі трохи свободи на відпочинку. Досить влучною здається гра слів із назвою гори та певною плутаниною Алли з чоловіками, як і легкий іронічний фінальний штрих – коли після всіх пригод із чоловіками на поміч втомленій любощами героїні приходить "дуже стара, надійна модель часів СРСР”, яка, на щастя, запрацювала від європейської розетки)

Дякую усім авторам -учасникам марафону та, насамперед, його організаторці за гарну подію!