Знаєте, що свідчить про скоре закінчення історії, ну принаймні у моєму випадку? Розділи стають довшими, а події розгортаються дедалі швидше.

Вчора було велике оновлення «Крихітки», вийшов розділ з інтригуючою назвою «От і все». І, до речі, з п’яти прочитань він уже встиг отримати едину оцінку - одиницю)) (в попередніх розділах зірочки тримались десь між 4 і 5) Але я не засмутилась. Не всі сюжетні повороти й мотиви героїв можуть подобатися читачам. Та й не повинні. Інакше навіщо тоді всі ці повороти?

А поки - маленька картинка й уривок. Підбирала так, щоб без спойлерів. Принаймні великих.

Хейлі згадала, як одразу після промови батьків Генрі вони, хихочучи, немов підлітки, палко цілувалися в одному з віддалених шатер, розставлених на території заміського ресторану. Як їх застукала молодша сестра Генрі: вона просто стояла й дивилася на них своїми великими очима, аж поки молодята не помітили малу. 

Чи сумувала Хейлі за тими часами? Звичайно, ні. Чи сумувала вона за Генрі? Аж ніяк. Хлопчик із голлівудською усмішкою тішив її не більше року, а потім почалася трансформація: спершу гепнулися моральні принципи, потім почалися ті дивні сплески жорстокості, а насамкінець він сказав: «Крихітко, біжи» — і вистрілив у повітря.