Доброго часу доби, шановне панство.

Маючи ще кілька днів відпустки, а також трошки вражень, які назбирала за час цієї відпустки, хочу вам дещо сказати)) Вмощуйтеся зручніше, тому що, поки на дворі, крапає дощ, я поділюся своїми небилицями.

Зазвичай, коли я починаю прописувати свої жіночі персонажі, то часто ставлю собі запитання: «А чи то не перегнула палицю? Чи дійсно так вчинить чи скаже реальна людина?» Дівчата в моїх книгах сильні, вольові, самодостатні, м’які, кмітливі, хоробрі, ніжні… Я ще б купу епітетів підібрала, але один випадок, який нещодавно стався з моїм старшим сином, переконав, що дівчата нині саме такі.

Вони не затуркані)) А тому дуже класні. Я не помиляюся в сучасних дівчатах та своїх персонажках.

А діло було так.

Вечір. Невеличкий парк атракціонів. Я зі своїми хлопцями придивляюся розвагу, щоб адреналіну набратися. І тут на очі трапляється штука, яка піднімається вгору і її кидає то в один, то в інший бік. Мій старшун загорівся і вже дрелить туди, я скептично глянула на висоту тієї конструкції та зрозуміла, що мене і на шворці не затягнути на неї (боюся висоти до гикавки). Мого меншого шибеника туди не пустили. А старший пішов, як тільки угледів компанію хлопців та дівчат, що вигулькнула збоку водойми.

Біля нього сідає дівчина і починає знайомитися. А я така стою і вся в захваті від неї)) Щоб я, в своїй молодості, та з хлопцем першою познайомилася – та ніколи в житті! А вона за тридцять секунд дізналася як мого сина звати, скільки йому років, видала як звати її і якого вона віку.

Підпал, а не дівчина, скажу вам.

А перед тим, як та конструкція почала рухатися, дівчина дала моєму старшуну настанову притримувати її, бо ж, може, випаде. І тут ту штуку закрутило. Я в шоці. Малий біля мене в шоці.

Дівчину починає кидати з боку в бік, і вона закричала на все горло:

- Держи мене, Назар!

Такої феєрії в своєму житті я ще не бачила))

Назар обхоплює її обома руками, обпирає на себе і держить. Я подумки вже справила весілля і віддала сина в добрі руки.

Минає ще кілька хвилин, та конструкція зупиняється, мій син відпускає дівчину, всміхається, радості повні штани і чимчикує до мене. А я ж уже із заготовками.

- Ну, - кажу, - гонку парити?

Він зашкірився і видав:

- Я знав, що ви так скажете.

Ми посміялися. І я не посоромилася розпитати його про ту дівчину більше.

 Тепер, коли прописуватиму чергову свою персонажку, то напевно знатиму, що сміливі та впевнені в собі дівчата, які нічого не бояться – точно існують. Бо я б на ту штуку не вилізла б і з хлопцем знайомитися не почала б))

А ви про сміливих дівчат читайте тут))

Інна Камікадз

І хай згорить москва!