Бар називався «Зілля забуття». На вивісці була намальована стара відьма з довгим кривим носом, яка сиділа на мітлі й підморгувала перехожим. Виглядало це доволі кумедно й саркастично, ніби власник навмисно насміхався над усіма стереотипами про відьом.

Власником закладу був Коан — чистокровний друен, який уже понад десять років успішно керував баром. Та його справжній талант полягав зовсім не в умінні продавати алкоголь чи вести бізнес.

Коан знаходив інформацію.

Він знав усе і про всіх.

Іноді це навіть лякало.

Подейкували, що серед його близьких знайомих є відьма-провидиця, яка здатна бачити майбутнє. Саме тому Коан завжди випереджав інших на кілька кроків. Але Деклан у подібні історії не вірив. Для нього існувало значно простіше й логічніше пояснення.

Люди, які добряче випили, дуже люблять говорити.

А в цьому барі пили багато.

Тінь ковену