Вітаю вас, мої любі читачі❤️❤️❤️

Ловіть невеликий спойлер  від

Олекси❤️❤️❤️

Першим абсолютно несвідомим поривом було кинутися до Лії, обійняти її, відчути дихання, тепло. Довге каштанове волосся, темні очі, струнка, невисока, моя. Бувають люди схожі, але настільки ідентичні? Мозок відмовлявся адекватно сприймати те, що бачили очі.

Буквально силою волі я змушую себе отямитися. Стискаю до болю в пальцях підлокітники стільця і залишаюся сидіти на місці. Але, бачить Бог, якими зусиллями мені це вдається…

– Доброго дня. Учора стався неприємний інцидент на зупинці. Я б хотіла перепросити…

У мене волосся стає дибки на потилиці: це був голос Лії, який я не сплутаю  ні з чиїм.

На мить мені здається, що я опинився в паралельній реальності, де моя дружина жива і ми ще не знайомі, і лише тепер нас вирішила звести доля. Спокійно сидіти мені вже несила. Різко зриваюсь, підходжу впритул і практично нависаю над цією маленькою постаттю. Лія підводить на мене трохи здивований погляд і… все всередині обривається. Погляд інший. Більш зухвалий, різкий, попри страх – впертий погляд жінки, яка не відступає і знає, що таке іти наперекір. Роксана.

МОЯ НОВИНОЧКА ВАС ЧЕКАЄ❤️❤️❤️

Приємного читання❤️

І ЗНОВУ ЗАЦВІТУТЬ САДИ❤️❤️❤️