Емілі залишилася біля печі, прив'язана до дерев'яної основи. Але найбільше її налякало не те, що Діна зв'язала її. Її налякало інше. Піч перед нею раптом сама спалахнула блідим синім полум'ям.

І з її глибини почувся тихий шепіт:

— Не довіряй Діні…

Емілі важко дихала, намагаючись звільнити руки. Мотузка міцно тримала її біля дерев’яної основи, а синє полум’я у печі відкидало на стіни химерні тіні.

Діна вже відходила від неї, коли Емілі раптом помітила рух у дзеркалі, і вона різко озирнулася, а у відображенні позаду Діни стояла зовсім інша жінка, знову та сама стара постать. Її обличчя було вкрите глибокими зморшками, волосся — майже повністю сиве, а погляд важкий і втомлений. На шиї висів той самий кулон, який Емілі бачила на Діні.

Емілі завмерла.

— Діно…

Зачарована крамниця