Не дивлячись що я пишу свою із історію із Мэл, і у мене з нею окрема любов і відносини, я обожнюю Террі. При чому не тієм солодкою любовью - мій хлопчик, я тобі все пробачу. Я обожнюю дивитись який він все таки засранець. Непереносимий, владний і контролюючий. При чому хочеться дістати і авторську лупу і роздивлятись:
Так, чому мовчить, чого рука на спинці стула, чого залишився, чому прийняв таке рішення.
І ще, мені не хочеться відбілювати його. Я хочу зробити його обьемним, але не хорошим. Я кожного разу, коли даю йому важке рішення, дивлюсь на нього і в мені:
Я тебе обожнюю, а тепер іди і відповідай за те, що ти натворив.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені теж дуже цікавий ваш Террі. Так, не скажеш, що він гарний хлопчик, але ж і не поганець. Він якраз непогана людина, віддана своїй справі, дууууже розумний психолог. Але за родом діяльності йому часом доводиться бути доволі сволочним і жорстким.
А от якраз Мел мене часом дратує))
Аліс Веро, Ну як сказати не поганець. Террі робить дуже серйозні ризиковані речі.
В щодо Мэл, мені дуже цікаво чим дратує.(Автор сидить потірає задоволення рученята) І мабуть дуже добре що дратує. Бо людина з власною етикою і принципами має дратувати.
Моя головна мета була створити дорослих героїв з своїми мотивами, а читач має право любити іх,ненавидіти, орати "дура, довірся йому вже" і так далі. Р.S. Доречі мого чоловіка вона теж дратує злегка.
"чого рука на спинці стула")))
В мене така гіпертрофована уява, що я від душі посміявся над можливим трактуванням ціого виразу)))
Дикий Степ, Сподіваюсь ви не уявили відірвану руку)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати