Наблизившись до викладача, я завмерла, втупившись поглядом кудись у район його грудей. І знову відчула, що мене починає трусити.

– Ну ж бо, сміливіше, студентко Флетчер, – почула я іронічний голос. – Повірте, я вас не вкушу.

Запізно усвідомила, що мені простягають значок, а я цього навіть не помітила через кольорові плями, що танцювали перед очима. Але перш ніж знайшла в собі сили його взяти, Рендал сам потягнувся до моїх грудей і прикріпив значок до форми. Я уривчасто видихнула і все-таки підняла голову.

Схожі на розплавлене срібло сірі очі одразу ж ніби взяли мене в полон. А по тілу прокотилася спекотна хвиля. Ще й його дотик під час того, як він прикріплював злощасний значок, відчувся настільки гостро, що я ледве могла дихати.

– Вітаю із зарахуванням на перший курс! – вже офіційним тоном сказав Рендал наостанок і простягнув мені руку для рукостискання.

Насилу придушивши новий спалах хвилювання, я її потиснула. Здалося, що чоловік затримав мою долоню у своїй трохи довше, ніж належало. Хоча в моєму стані це могло просто здатися. Я була настільки вибита з колії, що все сприймала, наче уві сні. Але це відчуття гарячої й міцної чоловічої руки, в якій так затишно було моїй, виявилося несподівано приємним.

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

УСІХ ЗАПРОШУЮ!

Мій ТікТок , де можна знайти цікаві візуали та відео на мої книги.