Уривок:
– До зустрічі, Алексо, – мандрівниця вже захоплено розглядала простенькі будівлі і хотіла скочити вниз, на зустріч новому.
Алекса встигла вхопити подругу за мізинець, перш ніж та надумала стрибати.
– Що б ти не робила далі, най би навіть планувала весілля, прошу…
– Ти знов за своє. Кажу ж, ми не… – Ана спробувала перебити капітанку, коли її голос став незвично ніжним, навіть на пару слів втратив хрипоту:
– Не зникай так більше. Я не могла ніяк з тобою зв’язатися майже місяць. Я почувалася наче…
– Втратила когось з команди?
– Так, – Алекса розчаровано видихнула та її голос знов звучав командно, – В столиці щось сталося?
– Розповім іншим разом, – дівчина стиснула руку подруги на декілька секунд і впала назад, щоб приземлитись на ноги.
Кінець уривка.
Я щиро обожнюю цих двох. Іноді справді думаю, може до біса того її охоронця? Жили б собі спокійно в лагідній жіночій.. дружбі? З цікавих фактів, Ана бісексуалка, тож ця теорія цілком канонічна:3

Запрошую почитати "Кайдани у спадок", бо історія очікується не з простих.
І підписатись, ТУТ щодня є щось цікавеньке