Іноді перемога зовсім не схожа на перемогу.

Позаду залишилося місце, куди ніхто не хоче озиратися. Попереду — дорога, на якій кожен зайвий звук може привернути увагу тих, від кого вони щойно вирвалися.

А посеред цього шляху — двоє, які самі вже майже не здатні йти.

Один поступово приходить до тями й намагається зрозуміти, що сталося після того, як для нього все згасло.

Другий не прокидається.

І ніхто з тих, хто бачив останні хвилини у дворі, не поспішає розповідати подробиці.

Навіть Морсу цього разу важко перетворити пережите на жарт.

Та дорога не дає часу осмислити втрати. Потрібно рухатися далі, уникати поселень, не залишати слідів і вирішувати, кому взагалі можна довіряти серед людей, які ще кілька годин тому були просто незнайомцями в одному ланцюзі.

А найнеприємніше питання залишається без відповіді:

що саме доведеться заплатити за силу, яка подарувала їм шанс на свободу?

Нова частина розділу вже доступна до читання ❤️

Як гадаєте, після таких подій важче пережити власний біль чи дізнатися, що сталося, поки ти був непритомний?

— Володимир Морвейн