«Тіні на темній сцені» — історія № 2 із циклу «Липа нашепотіла», нове розслідування приватних детективів Анни та Ігоря. Цього разу події теж відбуваються у Києві, але переносять читачів на Ярославів Вал, де прямо під час репетиції вистави загадково зникає провідна акторка еротичного театру.

    Історія розгортається швидко, без довгих відступів, тому читається буквально на одному диханні. Але за динамічним детективним сюжетом тут є значно важча тема — сексуальна експлуатація жінок. Авторка не намагається її прикрасити чи зробити з неї просто сюжетний прийом. Тема подана реалістично, болісно й буденно. У цю історію одразу віриш. Вона змушує замислитися, наскільки легко жінка в реальному житті може опинитися в небезпеці.

     Щоб краще зрозуміти головну героїню Анну, я прочитала й першу історію циклу. І це справді допомогло краще відчути її характер та мотивацію. Анна — нестандартна героїня: колишня вчителька фізики, жінка з аналітичним мисленням, яка у 45 років вирішує змінити своє життя й спробувати себе в ролі приватного детектива.

      Загалом «Тіні на темній сцені» залишили в мене враження реалістичної, динамічної історії. Тут немає бажання розтягнути сюжет заради обсягу — авторка швидко веде читача від однієї події до іншої, поступово відкриваючи неприємну правду.

    На мою думку, авторці варто технічно доопрацювати текст, аби книга розкрила свій потенціал повною мірою. Місцями трапляються одруківки та повтори. Але це моменти, які легко виправити під час додаткової вичитки й які не заважають сприймати саму історію.

    Також, на мою думку, варто більше розкрити персонаж напарника головної героїні — детектива Ігоря.

«Тіні на темній сцені» — хороший варіант для тих, хто любить короткі, динамічні, реалістичні детективи без зайвої води, без голлівудських спецефектів. Додатковим бонусом для читачів стануть атмосферні описи Києва.

Особливо люблю в книгах поєднання вигадки з реальністю: коли автор вплітає в сюжет історичні факти, а герої ходять вулицями та місцями, які справді існують. Саме ця особливість дуже сподобалася мені в циклі Аліс Веро.

Рецензія написана в рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак.