— Вітаю. Мені потрібна ваша порада, — привітно сказав Деклан.

— Сумніваюся, що зможу вам допомогти, — сухо відповіла відьма.

— А я майже впевнений, що зможете. Я шукаю подарунок для однієї відьми.

Жінка навіть не кліпнула.

— І?

— Думаю, ви краще за мене знаєте, що може сподобатися іншій відьмі.

На обличчі Деклана з'явилася його звична чарівна усмішка. Вона не раз допомагала знаходити спільну мову навіть із найвпертішими людьми.

Та цього разу не подіяла.

Обличчя продавчині залишилося абсолютно байдужим.

— Я не буду вам допомагати.

Деклан важко зітхнув.

— Шкода. Я справді розраховував на вашу пораду.

книга