Доброго дня, читачі!

Сьогодні діє знижка на мою книгу 

В тексті: герой із непростим характером      проблемна дитина       непохитна героїня

Візуалізація героїв у моєму Блозі

Фрагмент...

Я дихаю, як загнаний звір, притиснутий до стіни гарячим тілом. Його подих торкається моєї шкіри, і волосся на шиї починає лоскотати від цього дотику. Мені шалено приємно — я все ще ловлю відлуння того, що сталося, — але водночас мене охоплює страх.

Другий раз… другий. Я роблю це з ним знову.

Якщо перший можна було списати на стрес, перевтому чи миттєвий порив, то другий уже тягне на закономірність.

Я ніколи не була легковажною, вітряною, безрозсудною. Мої попередні стосунки проходили всі звичні стадії: перші зустрічі, романтичні жести, поступове тяжіння й пристрасть. І хай не кожен чоловік доходив до близькості, але все відбувалося в рамках зрозумілого сценарію.

А тепер — ось так… біля стіни. Це не просто вихід із зони комфорту, це крок за межу звичного розуміння.

Іван відсторонюється, і мені миттєво стає холодно. Він обережно поправляє мою білизну, опускає поділ сукні, а я стою в цей момент, як лялька, боячись поворухнутися. Характерний звук блискавки на штанах, і він відчиняє двері в коридор. Він робить крок на світлу сторону, а я все ще у темряві. Зробивши цей крок, мені доведеться подивитися йому в очі, і це викликає паніку на межі…

— Підемо? — простягає руку.

Не торкаюся її. Мені здається, що одне доторкання здатне закарбуватися в пам’яті як яскравий образ, який потім буде спливати знову й знову, провокуючи думки: «А раптом…». Але ніяких «А раптом…» не буде.

— Мені треба в… — переводжу погляд у бік туалетів.

— Так, звісно, — він прибирає руку й, не знаючи, куди її подіти, засовує в кишеню. — Я буду в залі.

— Добре.

І ось тут я роблю дурницю, переводжу погляд і дивлюся йому в очі. У них легко читається запитання: «Чому вона?», «Чому саме з нею». Іван сам у здивуванні, бо з естетичної точки зору я не в його смаку. Гіркота від цього розуміння розливається всередині, мов ковток занадто міцного вина — обпікає й залишає неприємний післясмак.

Я не та, і він не той…

Продовження  сюди→

Анотація до книги "Моє (не)ідеальне Чудовисько"

Я — харизматичний чоловік, який підробляє на півставки магнітом для жінок. Ну люблять вони мене, і що тут такого?! Красиві, яскраві та молоді дівчата для мене — як марки для філателіста: цінні картинки, колекція незабутніх вражень і безкінечних пошуків ідеалу, якого апріорі не існує.
Весілля? Родина? Вірність? Дякую, але ні.
Навіщо напружуватися й шукати «ту саму», коли навколо стільки «неідеальних» ціпочок, готових подарувати мені все, що забажаю.
Мій план ідеальний: холостяк — це не статус, це стиль життя… допоки я не опинився в ставку, ковтаючи затхлу воду й подумки складаючи заповіт, судомно перебираючи в голові родичів. І ніхто в той момент не здався гідним…
І саме тоді з’явилася вона — та, що майстерно замаскувалася під русалку, а насправді стала моїм (не)ідеальним Чудовиськом.

протистояння характерів    різниця у віці та складні стосунки   героїня в пошуку