Щоночі під водосховищем проступає стара сільська дорога. Нею до затопленої церкви йдуть жінки у мокрих вінках.

У Старих Ясенцях про них не говорять. Їхніх імен немає в архівах, для них не залишили могил, а село, де вони жили, давно лежить під водою. Та цього року потопельниці підійшли до берега ближче, ніж будь-коли.

Сьогодні на моїй сторінці стартує нова книга — «Дорога для потопельниць» ❤

Мар’яна повертається до водосховища, біля якого шістнадцять років тому зникла її мати. На мокрій землі вона знаходить дитячі сліди й синю сорочку, яку впізнає відразу. А згодом бачить серед жінок на затопленій дорозі обличчя, яке давно навчилася згадувати без надії.

Допомогти їй погоджується Данило — чоловік, який знає правила місцевої води, але надто багато замовчує. Їм доведеться разом з’ясувати, хто викреслив потопельниць із пам’яті живих і чому стара дорога привела їх саме до Мар’яни.

У книзі будуть українська міфологія без декоративної казковості, затоплене село, родинна таємниця, містичне розслідування і повільне, напружене зближення двох людей, яким складно довіряти навіть самим собі.

А ви ступили б на дорогу, яка з’являється лише після заходу сонця, якби на її кінці стояла людина, котру любили і вважали мертвою?

Читати книгу Дорога для потопельниць уже

❤ можна за посиланням! ❤