Любі читачі! ❤️

Приємна новина для всіх, хто стежить за психологічною драмою «Двоє на межі»: сьогодні виходять одразу дві нові глави!

Оновлення буде доступне вже о 12:00. Приємного читання!

✨ Трохи спойлеру✨

Глава 41 - уривок

...

- Ні... Боже, ні!.. — Олена в жаху відсахнулася від столу, зачепивши рукою чашку. Кераміка зі дзенькотом злетіла на підлогу і розбилася на десятки дрібних уламків.

Вона схопилася обома руками за голову, відчуваючи, як усередині черепа наче вибухає бомба. Її дихання стало уривчастим, гарячим. Вона більше не розрізняла межу — де були реальні спогади минулого, а де лише нові породження її виснаженого, заляканого страху. Їй хотілося зараз лише одного у світі — щоб Сергій швидше повернувся і закрив її від цього жаху своїми руками.

А тим часом, за кілька кілометрів від заміського будинку, сховавшись серед густих придорожніх кущів, у салоні припаркованого матового автомобіля сиділа людина. Хтось повільно, методично опустив відблискуючі лінзи бінокля.

Крізь щільну завісу осіннього дощу видимість була жахливою, ледь можна було розгледіти контури того, що відбувалося в будинку. Але цього виявилося достатньо.

Незнайомець поклав бінокль на сидіння, швидким рухом витягнув із кишені мобільний телефон і набрав текст. На екрані засвітився короткий рядок:

«Вона починає згадувати. Пам'ять пробивається».

Повідомлення полетіло адресату. Минуло всього кілька секунд — і на екрані спалахнула коротка відповідь:

«Тоді часу майже не залишилось»...

 

 Глава 42 - уривок

... 

«Знову... Знову починається», — вона з докором і втомою насварила себе подумки.

Останнім часом такі фантомні напади тривоги траплялися дедалі частіше. Вона намагалася логічно списувати все на втому, на складний перебіг вагітності, на наслідки пережитого стресу й безсонні ночі. Та попри всі вмовляння й логіку, передчуття біди нікуди не зникало.

А ввечері Сергій затримався в місті через непередбачувані затори й термінові робочі питання. Олена залишилася вдома сама.

Будинок навколо занурився в глибоку зимову тишу. Занадто густу і неживу тишу.

Раптом тишину розірвав різкий, тривожний звук мобільного. На екрані висвітився вже знайомий, зловісний шматок цифр — невідомий номер.

Вона затамувала подих, але все ж наважилася підняти трубку.

- Алло? — голос пролунав надто тихо.

У слухавці панувала абсолютна, зяюча порожнеча, яку порушувало лише чиєсь рівне, важке потріскування та ледь вловиме, гаряче дихання на тому кінці дроту. Невідомий знову мовчав.

- Алло? Хто це? Що вам потрібно?...

 

З теплом і безмежною вдячністю, Ваша невгамовна авторка, Тіна Волф❤️

✨Мої соцмережі:
facebook - https://www.facebook.com/profile.php?id=61575115910302
Тік-ток - https://www.tiktok.com/@user1753481481523?_r=1&_t=ZS-98Jt1tfcFAf
youtube - https://youtube.com/channel/UCCa8KegKWkHvUnOBkYyi2uA?si=RyR6WC461Vgy2DVk
pinterest - https://pin.it/bQruJ0FP1