"Двоє на межі" - одразу 2 глави - сьогодні о 21.00

Любі мої читачі! ❤️

До фіналу цієї зворушливої та непростої історії залишилося зовсім трохи. Сьогодні на вас чекають одразу дві глави психологічної драми «Двоє на межі»!

Зустрічайте оновлення о 21:00, як зазвичай.

✨ Трохи спойлеру✨

 Глава 39.

...Поки Сергій паркував автомобіль на вузькій вуличці біля ринку, Олена зайшла всередину затишної, пропахлої вологою та землею крамниці. Вона довго обирала кімнатні рослини, торкаючись листя. Продавчиня щось натхненно розповідала про особливості догляду за екзотичними квітами, але Олена слухала її лише краєм вуха.

У якийсь момент по шкірі раптом пробіг неприємний холодок.

Виникло настирливе, майже фізичне відчуття: хтось дуже уважно, невідривно дивиться їй у спину.

Олена різко, затамувавши подих, озирнулася. У невеликому приміщенні магазину стояли лише двоє покупців — літня жінка у яскравому пальті та молодий хлопець, який вибирав великий букет білих троянд. Більше нікого стороннього не було.

«Здалося... Знову параноя», — промайнуло в голові. Вона натягнула на обличчя спокійний вираз і знову повернулася до прилавка, але липкий холодок уже встиг осісти десь під лопатками...

Глава 40.

... 

- Пані Олена? — запитав він, ледь переводячи подих.

- Так, це я.

- Це вам. Передали особисто в руки.

Він простягнув їй невеликий, абсолютно білий паперовий конверт. Без жодних розпізнавальних знаків: без марок і зворотної адреси, і без імені відправника. Тільки надруковане її прізвище та ім'я.

- Хто передав? — серце в грудях раптом пропустило удар.

- Без поняття. Мені дали замовлення на центральній вулиці й попросили доставити за цією адресою якомога швидше, — знизав плечима хлопець.

Кур'єр чемно кивнув, розвернувся і швидко побіг до свого мопеда. Олена ще кілька секунд нерухомо стояла на порозі, дивлячись йому вслід.

Щось у цьому простому білому папері викликало нестерпне відчуття тривоги. Конверт здавався занадто легким... і водночас неймовірно, лякаюче важким, немов усередині ховалася отрута.

У Олени за спиною різко клацнув замок, і вхідні двері знову відчинилися.

- Оленко! — пролунав схвильований голос Сергія. — Вибач, я забув на столі важливу теку з документами...

Він стрімко зайшов до передпокою, але на півслові затнувся, помітивши конверт у її тремтячих руках. Його погляд змінився.

- Що це таке?...

 

Не пропустіть!  Нові глави вже сьогодні о 21:00. ✨

З теплом і безмежною вдячністю, Ваша невгамовна авторка, Тіна Волф❤️

✨Мої соцмережі:
facebook - https://www.facebook.com/profile.php?id=61575115910302
Тік-ток - https://www.tiktok.com/@user1753481481523?_r=1&_t=ZS-98Jt1tfcFAf
youtube - https://youtube.com/channel/UCCa8KegKWkHvUnOBkYyi2uA?si=RyR6WC461Vgy2DVk
pinterest - https://pin.it/bQruJ0FP1

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Eugene
02.08.2026, 12:21:31

❤️❤️❤️

avatar
Ольха Елдер
02.08.2026, 11:19:25

❤️❤️❤️

Тіна Волф
02.08.2026, 11:26:35

Ольха Елдер, Дякую за підтримку❤️❤️❤️

avatar
Мельська Наталі
01.08.2026, 21:46:15

Тривожний кусочок!

Тіна Волф
02.08.2026, 11:26:21

Мельська Наталі, Так, схоже на те❤️❤️❤️

avatar
Христина Вілем
01.08.2026, 13:22:47

❤️❤️❤️

Тіна Волф
02.08.2026, 11:25:16

Христина Вілем, ❤️❤️❤️

avatar
Ганна Літвін
01.08.2026, 12:53:56

Як прекрасно))

Тіна Волф
02.08.2026, 11:25:11

Ганна Літвін, ❤️❤️❤️

avatar
Maria
01.08.2026, 12:27:34

❤️❤️❤️

Тіна Волф
02.08.2026, 11:25:00

Maria, Дякую за підтримку!

avatar
IrenMn
01.08.2026, 11:58:08

Чекаю ❤️

Тіна Волф
01.08.2026, 12:08:45

IrenMn, Дякую, що читаєте❤️

Інші блоги
Лпм — Листопадовий Проблемний Марафон
Ну що, мої любі, запускаємо листопадовий марафон ❤️ ЛПМ — ЛИСТОПАДОВИЙ ПРОБЛЕМНИЙ МАРАФОН Система проста: одна ваша книга → дві книги інших учасників → читання → коментарі під час читання → підсумкова рецензія
Він попереджав не повертатися. Вона не послухала..
Він попереджав її. Просив не повертатися. Говорив, що її світло згасає і без нього вона може загинути. Але Аурелія не послухала короля Ночі. Аурелія повернулася до чоловіка, якого кохала століттями. Але замість
Як просувати книги?
Якщо ви теж колись були із категорії "я не буду вести соцмережі", то ви зрозумієте мене краще за тих, хто віддався цьому легко. Три роки просто писала книги сюди. А до цього ще років п'ять взагалі не розуміла звідки
"Між двома подихами" - відгук
Ромул Шерідан Між двома подихами Коли я читаю книгу, і там усе йде загалом гладенько, без непосильних перешкод, я кажу собі: так не буває. “Але це ж фантастика!” – суперечить інший мій голос. І у фантастиці
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше