Минув місяць. Повірити не можу. Я виправила усі помилки. Ну, принаймні в сюжеті творів. А от щодо граматичних та лексичних — не впевнена. Останні декілька днів я більше хвилювалася за дірки та помилки в сюжеті, ніж за правильність написання слів. Тому останні розділи другого тому «Донька Творця. Земний шлях» можуть супроводжуватися лексичними помилками перекладу слів та подекуди граматичними.

Сказати чесно, я думала, що загавкаю, поки повиправляю недоліки другого тому. Мені аж замаруділо, поки я проводила редагування. Це був суцільний жах. Якщо на початку я слідкувала і за орфографією, і за пунктуацією, і за лексикою, і за самим сюжетом, то ближче до завершення у мене закипіли мізки.

Якщо мене хтось усе-таки читав до того, як я почала редагувати свої твори, то мені страшно уявити, що в цей час відчував читач. Вели прохання не судити сурово, бо писала через пень-колоду бо навчалася, працювала и писала в одночас.?

Коли я почала перечитувати другий том, у мене не те що очі на лоба полізли — я думала, що посівію. Я передбачала, що будуть проблеми в сюжеті, але що їх буде так багато...

Загалом, я прийшла до висновку, що перший том серії книг «Донька Творця. З Небес на Землю» зі своїми помилками та недоробками був просто розминкою перед справжнім випробовуванням.

Та я змогла. Я це зробила. І тепер можу потихеньку готуватися до написання третьої книги з циклу. 

P.S.: Перечитуючи свої твори я помітила дещо, чтого не бачила на протязі цього року. Початковий сюжет дуже сильно відрізняється від того що я отримала на виході. Чесно кажучи, мені б хотілося переробити повністю і перший і другий том, але на переробку, у мене просто невистачить сил ні моральних, ні фізичних. Тому, все залишиться як є. А свою задумку я колись, в далекому майбутньому перенесу в якусь їншу роботу. Доречі. Я згенерувала образи головних персонажів книги. Як вам?