Ви написали чудову книгу, розробили глибоких персонажів і закрутили неймовірний сюжет. Здається, найважче позаду. Але тут ви постаєте перед порожнім рядком у графі «Назва», і починається справжнє пекло. Іноді назва виникає раніше, ніж сам сюжет, а іноді на її пошук йде декілька днів, адже хочеться, щоб вона була влучною, точно відображала зміст книги.А як у вас із цим? Назва з’являється першою чи придумуєте її вже після того, як книга повністю написана?
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ майже завжди пишу вночі. Саме тоді в душі з'являється особливий спокій. Наче знаєш, що можеш повністю присвятити себе лише одній історії. У такі моменти приходять зовсім інші думки, хочеться більше розмірковувати, говорити по душах, чесніше слухати себе.
Спочатку народжується емоція. Вона торкається душі, пробуджує натхнення, і саме в цю мить до мене майже завжди приходить назва. Вона ніби задає напрямок усій історії. А вже після цього починають народжуватися перші рядки. ❤️
Natalia Borysova, Тиша - найкраще натхнення ❤️
Часто в мене назва твору походить від початкових нарисів. Як приходить ідея для написання твору — ось цій ідеї і даю назву.
Ростислав Щуренко, Схожа історія )
У мене назва приходить разом з ідеєю історії, але в процесі може змінюватися.
Юлія Кон, Схожа історія)
Гарна назва трвору - це 50% успіху!
Можна навіть просто виставити гарну назву, нічого в творі не писати взагалі, і це буде мати шаленний успіх!
Дикий Степ, Згодна))
❤️❤️❤️
Nadia, ❤️
Назва з'являться однією із перших, але не завжди.))
Лея Дар, Прекрасно, коли назва є однією з перших. Це вже половина справи)
Назви для творів - то як окремий біль))
Бо буває підбираєш справді хорошу назву, а промовляєш в слух - і відчуваєш, що прям не воно... Не резонує
І так починаються нескінченні пошуки того самого....
Сандра Мурмайт, І не завжди ці пошуки приводять до потрібної відповіді. І знову все по колу.
оооо є таке з тими пошуками)
Вень Чжулун, Але все рівно вони закінчуються вдало. Потрібно тільки трішки більше часу)
У мене з назвами завжди особлива історія. Я ніколи не починаю книгу з назви. Спочатку в моїй голові народжується сюжет. Потім я годинами продумую розділи, знайомлюся зі своїми героями, вчуся розуміти їхній характер, мотиви, вчинки. Для мене дуже важливо відчути їх, ніби це реальні люди, які просто довірили мені свою історію. І лише коли я вже знаю, через що вони пройдуть, що втратять, що знайдуть і ким стануть наприкінці, тоді приходить назва.
Вілена Озерська, ❤️
У мене назва, обкладинка, ілюстрації, а часто й анотація з'являються раніше ніж дописана книга )) А ще я дуже не люлю примітивних і розповсюджених назв наскільки б "модними" вони не були.
Єва Ромік, ❤️
Мені допомагає паспорт твору. До того як сідати писати я пишу варіанти назв короткий опис кількість бажаних розділів, термін за який має бути закінчений твір, опис героїв їх імена та характер. Мені допомагає
Кучеренко Анна, Хороша практика.
У мене в процесі народилась, я не силувала процес народження
Омела Грін, Якщо силувати, то взагалі нічого не вийде. Ще й натхнення може зникнути.
Жодного разу не було, щоб у мене твір до кінця не мав назви) Зазвичай десь на перших розділах принаймні чернеткова назва є)
Вілена Озерська, Дякую!
У мене назва народжується в процесі. Про книгу вона, може, нічого корисного не скаже, але в сюжет добре інтегрується.
С Осте, Буває і таке. В мене може сюжет народитися від назви.
Зазвичай ще на етапі ідеї я знаю, як назву.
Ірина Скрипник, Це взагалі топ, як на мене. ✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати