Вчора вночі вийшло продовження другого розділу “Кайданів у спадок” і я хочу поділитися уривком, та трохи представити персонажа. До вашої уваги – командор Чарсефіль Гревмун, начальник королівської варти.

Уривок:

– Командоре, станьте струнко і опустіть голову. Ви забули про своє нове місце?

Зауваження королівни було жорстоким, проте влучним. Після нещодавньої смерті Нойлета, що був дядьком начальника королівської варти, його рід втратив силу та привілеї другого за впливовістю в державі. 

– Перепрошую, юна панно, – кожен рух начальника варти відзивався брязкотом, що руйнував тишу кімнати.

“Як принизливо. Як же в біса це принизливо!” 

Кінець уривка.

----------------------

Цей персонаж справді став викликом, бо от те єдине, що написала про нього дванадцятирічна я:

Уривок:

Не минуло й п’яти хвилин, як до зали зайшов “начальник палацової охорони”, і я одразу запитала його:

– Навіщо ви приставили до мене охоронця?! І тим паче чому йому не виділили кімнату?

– Це… – з усмішкою промовив сер Чарльз, – просто нам набридло в обладунках ганятися за Вами, і ми приставили до Вас людину, якій буде легше Вас захищати. А щодо кімнати... це тимчасово, поки йому не підготують кімнату поруч. Це займе всього тиж...

Кінець уривка.