— збуджено, з гарячковим блиском в очах повідомляє Поліна, зазираючи в приміряльню, де ми разом з Веронікою намагаємось впихнути її в сукню. Сукня в єдиному розмірі, а Вероніці конче потрібна — ну, хто б сумнівався — саме вона.

— Дякую, звісно, але хотілося б ще пожити, — бурчить Вероніка, стягуючи краї сукні на своїй спині, поки я намагаюся застебнути блискавку, — Той шматок піци був явно зайвим... — крехтить вона.

— Та ні, я ж не про це, — намагається пояснити Поліна, — Я щойно бачила Назара Дахно.

— Це хто? — уточнює Вероніка, повернувши голову до Поліни.

— Співак. Дуже відомий, — відгукуюся я, — Не відволікайся.

— Там такий натовп фанаток у холі, — продовжує Поліна, — оточили його і просять автографи. Коротше, я побігла, якщо не повернуся, то я пала жертвою його харизми. Можливо, в його ліжку, — додає вона і зникає за дверцятами.

— Фантазерка, — хмикає Вероніка, хитаючи головою.

— Повір мені, якщо вона дуже захоче, вона це зробить, — відгукуюсь я, — Якось у нас виступав один норвезький гурт, не пам'ятаю назви, але Поліна була їхньою фанаткою. Коротше кажучи, після концерту вона пробралася до них у гримерку і... ну, ти зрозуміла.

— Одразу з усіма? — очі Вероніки округляються у відображенні дзеркала.

— Збожеволіла?! — я навіть на кілька секунд припиняю тягнути блискавку. — З барабанщиком.

#РОМАНТИЧНА ЕРОТИКА
#МОЛОДІЖНА ПРОЗА


⚡️Від ненависті до кохання
⚡️Вороги
⚡️Забороненні стосунки

ПОДОЛАЙ МОЇХ ДЕМОНІВ