Натрапив у фб на скаргу якогось чувака, що його платний ЧатГПТ замість того щоб робити задачу на оплачених клаудних потужностях, скачав халявні llm моделі та делегував задачу їм. Відразу згадався Станіслав Лем, де в його повісті "Щаспобут" було таке:

"Сталося те, про що він знав лише з теорії: адже, як твердить гіпотеза великого Кереброна Емтадрата, універсального кунстмайстра обох кібернетик, — якщо дати обчислювальній машині непосильне для неї завдання, вона, переступивши певний поріг, званий Бар’єром Мудрості, замість самій мучитися над вирішенням проблеми, будує наступну машину, але й та, уже достатньо хитра, щоб зрозуміти, що й до чого, в свою чергу, передає перекинутий на неї тягар наступній машині, що її негайно змонтовує сама, і процес такого перекладання завдання на іншого тягнеться до нескінченності!"

Тут звичайно трохи не те, що у Лема, але дуже поруч )