Запрошую до романтичної історії від Влади Холод  "Фіктивна наречена тата"! Сьогодні на цю книгу діє єдина знижка в передплаті! Вже завтра ціна зросте, а після завершення книга ще подорожчає! Тож купуйте прямо зараз і насолоджуйтесь читанням! 

Анотація до книги "Фіктивна наречена тата"

Я програю спір і дівчата вирішують, що я маю приколотись над нашим фіндиректором-ботаном і підкласти йому анонімну любовну записку на корпоративі. Ми бачимо, де стоїть табличка фіндира за столом і я кладу записку в піджак, от тільки замість Вені на те місце сідає наш гарячий шеф...

— Знову таблички переплутали! — шеф поміняв свою табличку з Веніаміновою. 
— Ілля Залізняк… Там сидів Ілля Залізняк! — пошепки сказала Ліза, усмішка зійшла з її обличчя. 
Я відчула, як моє серце ніби перестало битися. А потім прямо скажено закалатало в грудях, бо Ілля Залізняк — генеральний директор нашої компанії, про запальну вдачу якого я вже встигла наслухатися. Що буде, якщо він прочитає цю записку?...

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

Балончик випав у мене з руки.

— У мене є мінералка в сумці, ось, — я дістала пляшку води і простягнула йому. — Вмийтесь! 

Ілля взяв воду і плеснув собі в обличчя. Потрапило і на волосся, і на губи, я  мимоволі ковтнула слину, коли це побачила. 

— Вибачте, це було прикре непорозуміння, я подумала, що за мною женеться грабіжник, — почала виправдовуватись, але він зупинив мене.

— Ну так бляха, я дуже схожий на грабіжника, — пробубнів Ілля. — Грабіжник в Брунелло Кучінеллі. Офігіти.

— У мене поганий зір, а ще вже темніє, — я зітхнула.  — Ще й ви мене схопили за руку, я злякалася і діяла на автоматі…

“Ще скажи спасибі, що не врізала тобі в якесь цікаве місце”, — додала подумки. 

— Ти написала мені любовного листа, — сказав він раптом, зазирнувши мені в очі. 

 — Що? — я відчула, як моє серце перестало битися на мить, а потім закалатало в грудях. — Це якась помилка, я вам нічого не писала…

— Ніфіга не помилка, аналіз почерку все довів, — він уважно дивився на мене. — Це точно твій почерк. 

“Ну все, тепер точно звільнить мене”, — подумала я приречено. Втрачати вже було нічого, тому в мене ніби вселилася якась інша, відчайдушна Олена. 

 — Ну й що, я не маю права написати листа? — я прямо поглянула йому в очі. — У нас свобода слова!  Захотіла — і написала! 

Він такої відповіді, схоже, не очікував. Тому що на мить у нього ніби відняло дар мови.

А потім раптом сказав: 

— Значить, я тобі подобаюсь, так? Раз ти уявляла мене в усіх тих кхм…— він закашлявся. — позах і тому подібне. Ну, коли була в ліжку. Сама.

Я поглянула на нього і відчула, що червонію. Бо зараз, хоч і був непідходящий момент для цього, якраз і уявила це все… Мабуть, так стрес на мене подіяв, адреналін і все таке… Вже відкрила рота, щоб усе ж сказати, що лист призначався не йому, але він жестом зупинив мене. 

— Я не фанат службових романів, — одразу додав Ілля. — Але все ж мені якраз була потрібна дівчина для однієї важливої справи… І ти ідеально підійдеш.

 — Я не можу бути вашою коханкою, вибачте, — твердо сказала я. — Це проти моїх принципів. 

Купуйте книгу  "ФІКТИВНА НАРЕЧЕНА ТАТА" за мінімальною ціною лише сьогодні до півночі!