Привіт, мої хороші! ☀️

Скучили?) Я дуже!)

Отже, продовжуємо нашу мандрівку натхненними локаціями, яку я розпочала ось тут! ✨

Цього разу хочу розповісти про ще кілька буденних місць, що стали прототипами важливих просторів у «Колонії». 

7. Залізничний вокзал «Південний» (Киів)

Сучасний термінал головної станції країни, збудований у 2001 році. Його критий перехід над коліями напряму сполучає з Центральним вокзалом. Саме він став образом Вокзалу Монорейки у моїй книзі.

8. Паркувальний майданчик перед ТЦ «Караван» (Харків) 

Звичайне місце, яке у моїй уяві перетворилося на Стройовий Плац Колонії. Там відбуваються ключові події — від нагород до покарання. 

9. Готель «Салют» (Київ)

Відомий готель у стилі модернізму та бруталізму. Його архітектура надихнула мене на створення входу до Житлових приміщень, де мешкають Учні Колонії. 

10. Будівлі заводів Києва й Харкова, кіностудія ім. О. Довженка й ВДНГ

Індустріальні споруди з їхнім масштабом і функціональністю стали прототипами виробничих і побутових приміщень Колонії — Їдальні, Кухні та Пральні. 

11. НТУ «ХПІ» (Харків) 

Один із найстаріших технічних університетів України. Його коридори й аудиторії надихнули мене на створення Навчальних класів Колонії. 

12. Київський академічний театр ляльок 

Будівля у стилі казкового замку, розташована в Хрещатому парку. Її чарівна архітектура надихнула мене на створення Бібліотеки Колонії.

✨А які буденні місця надихнули вас? Поділіться своїми історіями у коментарях або долучайтеся до флешмобу. 

 ✦✦✦

☝️Зараз я занурена в роботу над новою книгою, а в п’ятницю поділюся першими новинами й презентую свіже промо (⁠◠⁠‿⁠◕⁠)

А поки нагадую: дві перші книги циклу «Колонія. Історія Ріки» вже завершено ✅ 

Запрошую до читання ☕

✦ Анотація до першої книги «Пробудження» ✦

Звичного світу більше не існує. Людство, охоплене жагою до прогресу, майже винищило себе. Міста зруйновані, технології зникли, а мільярди людей загинули від стихій та хвороб. Дітей-сиріт, які втратили батьків, виселяють до ізольованих міст — Колоній. Ріка все життя живе в одній з десяти таких Колоній, де існують суворі правила: підкорятися Дорослим, працювати, вчитися, не тікати. Вона знає, що діти, у яких є батьки, ніколи не потрапляють до Колонії. Але одного разу щось йде не так...

Коли Ріка зустрічає загадкових новоприбулих, її звичний світ всього за кілька днів перевертається догори дриґом. Вона намагається дізнатися правду про своє минуле й майбутнє. Чи зможе вона розкрити всі таємниці та змінити свою долю? І чи вистачить їй сил, щоб захистити тих, кого вона любить?

(зображення клікабельне)

✦ Анотація до другої книги «Тріщини» ✦

Світ Колонії здавався Ріці зрозумілим — рівно настільки, наскільки їй дозволяли його бачити. Правила, навчання, покарання… усе мало сенс. Або принаймні вміло створювало його ілюзію. Та деякі запитання не зникають. Вони лише накопичуються, тиснуть, вимагають відповіді.

Нові знайомства підштовхують Ріку зробити крок далі — за межу, яку краще було б не перетинати. І те, що відкривається по той бік, перекреслює все звичне: Колонію, Дорослих, саму суть «майбутнього». Правда виявляється значно простішою — і водночас значно жорстокішою, ніж вона могла уявити. І коли система більше не здається хаотичною, стає очевидним інше: вийти з неї без наслідків неможливо.

(зображення клікабельне)

❗Другу книгу «Тріщини» важливо читати після першої — «Пробудження»

✦✦✦

❤️ Дякую, що ви зі мною. Бажаю всім світлого, затишного дня й якомога більше приємних емоцій ☀️

Бережіть себе та близьких. Мирного неба всім.

До нової зустрічі! ✨️