11 864
Анотація до книги "Колонія. Історія Ріки"
Звичного світу більше не існує. Людство, охоплене жагою до прогресу, майже винищило себе. Міста зруйновані, технології зникли, а мільярди людей загинули від стихій та хвороб. Дітей-сиріт, які втратили батьків, виселяють до ізольованих міст — Колоній. Ріка все життя живе в одній з десяти таких Колоній, де існують суворі правила: підкорятися Дорослим, працювати, вчитися, не тікати. Вона знає, що діти, у яких є батьки, ніколи не потрапляють до Колонії. Але одного разу щось іде не так...
Коли Ріка зустрічає загадкових новоприбулих, її звичний світ всього за кілька днів перевертається догори дриґом. Вона намагається дізнатися правду про своє минуле й майбутнє. Але чи зможе вона розкрити всі таємниці та змінити свою долю? І чи вистачить їй сил, щоб захистити тих, кого вона любить?
Коли Ріка зустрічає загадкових новоприбулих, її звичний світ всього за кілька днів перевертається догори дриґом. Вона намагається дізнатися правду про своє минуле й майбутнє. Але чи зможе вона розкрити всі таємниці та змінити свою долю? І чи вистачить їй сил, щоб захистити тих, кого вона любить?
“Це надзвичайно цікава історія в жанрі антиутопії, яка затягує з перших сторінок! Ріка все життя прожила в Колонії, але який світ за її межами? В пошуках правди вона не тільки знайде відповіді, але й пізнає нові почуття..”
Зміст книги: 53 глави
Останнє оновлення: 04 Січ.
166 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРозділ 12.1: Оце поворот! Кого-кого, а Тіса я точно не очікувала. Повторюсь: Тіс наче обіцяв не ревнувати, а влаштував справжній допит. Напевно, це ще тільки початок. Хлопець явно до кінця не повірив їх поясненням )))
7.1 Неймовірно напружений розділ! План головної героїні вражає своєю жертовністю — завдати собі справжніх каліцтв, щоб врятувати подругу від покарання, це сильний хід. Дуже сподобалося, як передана гра Бетті: спочатку вона здавалася безпорадною, але в коридорі видала справжній перформанс. Момент із приходом "міс Піґґі" в костюмі додає справжнього відчуття антиутопічного жаху. Гарного Вам вечора! ❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталій! Так, розділ не простий, і вчинок Ріки, можливо, дикий для звичайного життя. Та дівчинка живе НЕ просте життя в НЕ простому світі, і намагається захистити та допомогти новенькій так, як вміє. Її «правильно» та «добре» — однозначно викривлені. Думаю, це якраз те, про що казав їй Тіс — що часом вона щось робить, а думає вже потім. Проте якщо такі речі сприймаються як НЕ нормальні, то значить мені вдалося гідно це передати й змусити замислитися.
Ну а Бетті — ще та акторка) Люблю цю персонажку за її неоднозначність.
Щиро дякую за підтримку та надзвичайно важливий коментар! Мирного, сонячного дня! Бережіть себе(人 •͈ᴗ•͈)
Розділ 11.2: Можливо, Ред не поцілував Ріку через свої чоловічі амбіції. Але все ж думаю, що це правильно. Мені здається, для Ріки справжній перший поцілунок не повинен відбутися в такому місці та за таких обставин — він має бути справді особливим.
Та тут постає інше питання: хто подарує їй цей поцілунок? Адже кандидатів щонайменше троє. І хто знає — можливо, незабаром їх стане ще більше)))
Лекса Т. Кюро, Звичайно, я погоджуюсь із тим варіантом, який обере автор. Думаю, Ріка сама краще знає, кого обрати для себе. Але повторююсь: хотілось, щоб цим хлопцем був Тіс. З нетерпінням чекатиму цього моменту, щоб перевірити свої очікування )))
Вітаю, Лекса!
6. 2. Неймовірно зворушлива та водночас напружена сцена. Вам дуже вдало вдалося передати цей момент «тиші перед бурею», коли герої опиняються в одному замкненому просторі зі своїми тайнами та образами. Опис Ебби — немов маленької пташки, що тремтить — викликає щире співчуття.
Ріка здається дуже сильною та стриманою, але її внутрішній монолог наприкінці показує, наскільки вона вразлива насправді. Опис зовнішності героїнь дуже живий — картинка одразу постає перед очима. Окремо мене порадувало спілкування Ебби та Бетті — воно вийшло дуже живим та справжнім. Здорово вийшло!❤️❤️❤️
Гарного Вам вечора. Бережіть себе!
Віталій Козаченко, Вітаю, Віталій! Сердечно дякую Вам за такий світлий, емоційний відгук. Щиро радію, що вдалося все гідно передати, і Ви відчули те, що насправді приховує Ріка. Дівчата всі різні, проте часто саме така взаємодія з інакшестю інших доповнює нас самих. А щодо «тиші перед буре» — це Ви точно зауважили!)
Дякую, Ви теж бережіть себе! Мирного, продуктивного дня!
Розділ 11.1. Я, звичайно, розумію, що Ред новенький. Але цікаво уявити, як би він впорався без Ріки. Було дуже цікаво читати, як він не знав, що робити та трохи розгубився. А ще впевнена, що цей чарівний ключик ще не раз зіграє вирішальну роль у майбутньому...
Діана Лисенко, Вітаю, Діано!
Ну, все можливо).
Тішуся, що Вам сподобалася розгубленість Реда — виявляється не все він контролює)
Сподіваюся, Вам і далі буде цікаво. Щиро вдячна, що продовжуєте читати(人 •͈ᴗ•͈) Це дуже натихає!
Розділ 10: Який жах! Люди знаходяться в такому жахливому місці, де немає навіть елементарних радощів. Вони не тільки ніколи не бачили снігу, а навіть не мають уявлення, який він. Мені це нагадало вислів: «Смачнішого за моркву не їла, гарнішого за веселку не бачила». А ці дітки навіть цього не знають.
Діана Лисенко, Ну ці діти народилися вже в такому світі, де все це відсутнє. І на відміну від Ріки, більшість не замислюється над тим, чого в них немає. Адже нас всіх формує суспільство й оточення, в якому ми народилися. Якщо немає зайвої інформації, то шкодувати немає про що. Ну а деякі навіть маючи інформацію, думаю, ну було й було, зараз все по-іншому. Тож цих дітей влаштовує те, що в них є. А якщо й не влаштовує, то вони просто мовчать, бо бояться покарань. Це просто Ріка допитлива й спостережлива, і багато читає, тому замислюється про багато речей. І часто наривається на неприємності. ¯\_(ツ)_/¯
Діано, ще раз дякую за такі цікаві, змістовні коментарі(人 •͈ᴗ•͈)
Вітаю Вас зі святом жіночої сили та краси! Всього самого прекрасного Вас в житті! (ʃƪ＾3＾）
Глава 9.2: Тіс пообіцяв не ревнувати? Такий цікавий хлопчина. Впевнена, що його ревнощі ще тільки починаються. Чесно зізнаюсь, що я вболіваю саме за пару Ріка і Тіс. Але, напевно, на них чекає ще багато випробувань, адже в тому місті, де вони знаходяться, інакше й бути не може...
Діана Лисенко, Доброго часу доби, Діаночко! Ви дуже чудово все відчуваєте) Казати — не означає зробити) Чесно, цікава Ваша думка, бо більшість читачів завжди шиперять Реда та Ріку чи Ріку та Кейла) А от Тіс... Ну поживемо побачимо, підлітки часто бувають геть непередбачувані).
Сердечно дякую Вам за підтримку та коментарі(人 •͈ᴗ•͈) Надихаєте!
Розділ 7.2. Дуже шкода стало Ріку. Вона так зраділа, що до неї прийшов Тіс. Але він, напевно, сильно розгнівлений, раз не прийшов її провідати. А Ред бреше, що прийшов подякувати, насправді він прийшов, щоб ще раз побачити Ріку. Який же це розумний хлопчина, до всього догадався без додаткових пояснень! З таким розумником й секретів своїх не приховаєш. Дуже цікаво, що вийде у цих двох.
Лекса Т. Кюро, ❣️❣️❣️
Розділ 9.1: От так завжди, приходить хтось на самому цікавому місці (((
Як гарно Тіс сказав: «Ти ніколи не думала про ту радість та те щастя, які можливі тут і зараз зі мною». Це дійсно гідний і чоловічий вчинок — нарешті зізнатись у своїх почуттях, а не ходити постійно навколо. Цікаво, яке ж рішення прийме Ріка.
Діана Лисенко, Діаночко, сердечно дякую, що продовжуєте читати та такі цікаві коментарі залишати(人 •͈ᴗ•͈) Ну думаю, якби Ріка йому не поставила питання в лоба, то він би ще довго ходив би кругами по колу. В цих двох не простий шлях, поки вони нарешті зрозуміють, хто вони одне одному) Сподіваюсь, буде цікаво.
Думаю, що Бетті з'явилася якраз вчасно!)
Вітаю, Лекса!✨
6.1. Дуже цікавий діалог про Тіса та Бетті. Відчувається, що у кожного героя є свій багаж за плечима і купа таємниць. Ред здається складним персонажем — ця його різка зміна настрою, коли зайшла мова про рідних, заінтригувала. Видно, що між ним і Рікою назріває щось серйозне, але ці правила Колонії...
Класний стиль письма! Читається на одному диханні.❤️❤️❤️
Тихого та мирного Вам вечора!✨✨✨
Віталій Козаченко, Добридень, Віталію! Дуже вдячна Вам, що продовжуєте читати та коментувати (人 •͈ᴗ•͈) Тішуся, що читається легко, бо іноді мені здається, що текст перевантажений описами.
Ну а щодо таємниць — тут їх багато буде!) Ред — ще той темний коник) Але між ним та Рікою хімія, безсумнівно, присутня. Втім, я люблю slow burn, та й Ред не єдиний, хто бореться за увагу Ріки. Тож просто не буде!)
Гарного, спокійного дня!
Розділ 8.2: У Кейла, здається, гормони зовсім розгулялись. Що з ним відбувається? Патрік у цій ситуації виглядає значно розсудливішим за нього.
Лекса Т. Кюро, Красно Дякую ❤️ Навзаєм ❤️✨❤️
Розділ 8.1: Дуже емоційно описані думки Ріки про Реда. Так, перша закоханість — вона неймовірна, особливо в такому жахливому місці, де підлітки виживають, а не насолоджуються життям. Цікаво буде спостерігати, як розвиватимуться відносини головних героїв далі.
Діана Лисенко, Щиро дякую, Діано, за Ваші роздуми(人 •͈ᴗ•͈) Ви все правильно відчули й зауважили. Дуже ціную Вашу підтримку! Надихаєте не зупинятися (•‿•)
Розділ 8.1: Мені, звичайно, також цікаво, чому в місті немає малюків. Але реакція Ріки безцінна — вона така невгамовна! Все хоче знати і до всього докопатись. Інколи її трохи надмірна допитливість може зіграти з нею злий жарт.
А з Тісом стало ще цікавіше. Можливо, його не просто заохочують, а насправді шантажують та він погодився на умови задля безпеки Ріки?
Діана Лисенко, Чому в Місті немає малюків поступово відкриється. А щодо Ріки й її думок щодо дітей) Ну зараз у багатьох моїх знайомих саме такі думки, тож захотілося це передати. Думаю, з роками Ріка змінить своє ставлення до цього.
Щодо Ріки та Тіса... все поступово відкриється. Як на мене, в їхньому випадку лише розмова б розставила все на свої місця, а не припущення, які можуть бути хибними.¯\_(ツ)_/¯ Проте вони ще до неї не дійшли. Тіс поки уникає Ріку. Чому? Скоро все розкриється!)
Коментар видалено
Розділ 7.1. Я б теж не хотіла йти в карцер, але ідея Ріки справді божевільна. Якщо такими методами доводиться виживати в цьому місці, щоб уникнути покарання, це ще страшніше, ніж я собі уявляла. З одного боку, Ріка молодець, вона могла сама піти на тренування, а покарання дісталося б лише Бетті. Ріка не зобов’язана допомагати їй. Але якщо заради дружби доводиться йти на брехню, дуже боляче буде розчаровуватись, якщо Бетті не піде на такий крок заради Ріки.
Діана Лисенко, Вітаю, Діаночко! Ну так у Рікі трохи божевільні методи допомоги, втім, саме про це казав Тім їй, що вона часто спочатку робить, а потім думає).
Щодо Бетті — ну вона не така поверхнева, як здається на перший погляд. Тож думаю, вона оцінить допомогу Ріки.
Щиро дякую за коментарі та те, що продовжуєте читати (人 •͈ᴗ•͈)
Вітаю, Лекса!
5.2 Цікаво спостерігати за динамікою в компанії. Кейл зі своїм театральним болем і жартами додає легкості, але сцена з Тісом швидко повертає до суворої реальності Колонії. Вражає, як Ред тримається осторонь загальних веселощів, але в критичний момент виявляється найбільш проникливим. Його підтримка була саме тим «проблиском», якого потребувала героїня. ♥️♥️♥️
Тихого та мирного Вам вечора! Бережіть себе.
Віталій Козаченко, Вітаю, Віталію(•‿•) Ви все правильно відчули щодо персонажів. Тут намагалася передати різні типи характерів на прикладі хлопців — сподіваюся вдалося гідно передати цю різницю.
Ну а Ріку все те, що блищить, зараз тягне, як ту сороку.) До того ж близький друг веде себе геть дивно... Розібратися що до чого дівчині поки складно — бо досвіду у спілкуванні з хлопцями практично немає. Далі про це все ще буде.
Дякую, що читаєте та коментуєте (人 •͈ᴗ•͈) Дуже ціную Вашу підтримку! Гарного, продуктивного дня! Теж бережіть себе!
5.1 Мені сподобалося, як прописана взаємодія між дівчатами. Бетті зі своїм сленгом («краш», «бейсік», «скуфі») виглядає дуже живою на фоні суворих порядків Колонії. До речі, окреме дякую за словничок — я після цього розділу цілих п'ять нових слів вивчив!
Цікаво спостерігати, як головна героїня спочатку ставиться до новенької з недовірою, але поступово починає відчувати симпатію та спільність долі. Опис одягу та побуту додає історії реалістичності. Гарного Вам вечора, Лекса. Тихого та мирного.✨✨✨
Віталій Козаченко, Щиро дякую за, як завжди, такий цікавий розгорнутий коментар, Віталію (人 •͈ᴗ•͈)
Тішуся, що вдається гідно передати всю взаємодію між дівчатами. Щодо молодіжного сленгу — це моя дитина мені допомогає, бо сама я б з цим не впоралася)) І я сама наче нову мову вчу))
Рада, що словничок допомогає. Щодо Вашої думки про опис одягу — дякую, бо мені постійно здається, що його багато й про це читати нудно :( Проте ці деталі важливі для подальшого розуміння атмосфери Колонії...
4.2 Стілл — неймовірно загадкова постать. Ці шрами від опіків, пов'язка на оці та її неочікувана поступливість щодо Бетті... Відчувається, що за цим стоїть велика історія. А сама Бетті приємно здивувала: спочатку здавалася сором'язливою білявкою, але те, як вона розпитувала про правила і зрештою обрала "затишок" на нижньому поверсі, показує її характер. Опис їхньої кімнати в кінці вийшов дуже теплим на контрасті з холодним металом коридорів. Дуже гарна історія! ♥️♥️♥️
Віталій Козаченко, Віталію, доброго часу доби! Щось не побачила сповіщення про Ваш коментар, і добре, що зазирнула під книгу... Тут так й приємний сюрприз!) Чесно, завжди з нетерпінням чекаю відгуків од Вас, бо Ви якось завжди унікально бачити все. Безмежно вдячна за Ваші думки вголос — вони дуже надихають(人 •͈ᴗ•͈)
Бетті насправді вийшла навіть колоритнішою, ніж я її планувала) Вона не така вже й поверхнева, як здається на перший погляд).
А щодо Стілл — дуже люблю цю персонажку. В неї власна складна історія, яка поступово буде відкриватися і в цій книзі, і в другій.
Бережіть себе! Гарного, спокійного вечора! Чекаю завтра на новий розділ!)
Розділ 6.1: Опис підлоги вразив. Навіщо так знущатися над людьми? Такі умови створені для того, щоб навчити їх виживати в складних умовах? Чи, можливо, щоб знову випробувати їх внутрішній стан на витримку? А графік і розпорядок — це, мабуть, окреме знущання. До чого ж так готують дітей? Я б на місці новеньких ще довго сиділа в шоці від почутого режиму дня.
Лекса Т. Кюро, ❤️❤️❤️
Розділ 6.2: Ебба дуже обережна та зацікавлена дівчинка. Трішки підозріла, і це, напевно, дуже корисна риса характеру у цьму місці. Але водночас вона, мабуть, дуже ранима. Дуже сподіваюсь, що з дівчинкою буде все гаразд.
Діана Лисенко, Щиро дякую, Діаночко, за коментар! І за те, що продовжуєте знайомитися з моїми персонажами (人 •͈ᴗ•͈) Ебба насправді дуже загадковий персонаж, адже про неї відомо дуже мало. Проте наразі Ви добре її відчули, і це приємно (•‿•)
Розділ 5.2: Фото Джейкоба — це був спойлер? Бо я дуже зацікавилась )))))
Лекса Т. Кюро, Саме так, тепер й буду уявляти ❤️
Розділ 6.1: Справді стало цікаво, хто з них бреше — Ред чи Бетті? І за яких обставин вони сюди потрапили? Можливий й такий варіант, що новеньким потрібно тут сховатись й перечекати щось страшне. А Ред — ще той хлопчина, з великим досвідом у стосунках. Хоча, якщо замислитись, між ним і Рікою може бути велика прірва, адже вони виросли в різних умовах. Натомість я більше схиляюсь до Тіса. Ви як автор у візуалізаціях ніби показали його ближчим до Ріки. Хоча, можливо, я помиляюся та це був не натяк, а випадковість...
Діана Лисенко, Чесно кажучи, у Ріки буде попереду складний період, і ці її гойдалки між хлопцями, якраз повинні показати ще не сформована психіку дівчинки-підлітка, а звідси — й дивну поведінку.
Щодо того кого вона обере — все може бути набагато складніше, ніж здається на перший погляд). Я не люблю банальних сюжетів. Сподіваюсь, що Ви ще не раз здивуєтеся!) Проте Ви круто відмітили, що між Редом і Рікою велика прірва.
Розділ 4.1: Можливо, у словах Тіса є правда, навіть якщо вона гірка. Але якщо його слова вже поранили Ріку, то хлопцеві все ж варто було обійняти її та заспокоїти. Можливо, він й сам ще боїться зізнатись у своїх почуттях. Бо підозрюю, що він просто обманює себе, переконуючи, що вони лише друзі.
Лекса Т. Кюро, ❤️❤️❤️
Розділ 5.2: Під час читання згадались дві крилаті фрази: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили» — напевно, саме це мав на увазі Тіс. А для Ріки більше підходить: «Старий друг краще, ніж двоє нових». У цьому моменті життя дівчина так захопилась новенькими, що може втратити старих друзів. Хоча, можливо, події ще зміняться…
Діана Лисенко, Все можливо). Ріка — допитливий підліток, який живе в обмеженому просторі. А отже, все нове її буде як магнітом притягувати. До того ж ці новенькі дуже привабливі й незвичні). Ще й ставляться до неї добре, на відміну від Тіса, який раптом став дивно себе з нею поводити. Що з ним відбувається — вона ж не розуміє. Бо ще досвіду немає у такій поведінці щодо себе. Вони ж друзями були й все начебто було зрозуміло. А тут стільки негативу з його боку... Далі про все це ще буде.
Дякую за класні крилаті фрази, Діано. Вони досить влучні.
Розділ 5.1: А дійсно, чому Бетті почала розповідати Ріці секрети? Можливо, вона перевіряє її, а можливо плутає у своїх цілях. Виникла ідея, що ці новенькі приїхали сюди, щоб шпіонити або навіяти смуту та хаос у колонії. Але це поки що лише припущення…
Діана Лисенко, У Вас цікаві припущення!) Щиро дякую за Ваші думки вголос. Вони допомогають мені бачити цю історія іншими очима — це надзвичайно цінно (人 •͈ᴗ•͈)
Ну а до всього вище сказаного Вами щодо Бетті, я ще можу додати: людині завжди потрібна людина. Бетті втратила близьких, своє звичне життя, тож намагається потроху адаптуватися. До того ж, можливо, вона побачила в Ріці якусь користь для себе. Далі буде)
Розділ 4.2: На початку мені навіть стало шкода Бетті, вона так нервувала. Але різка зміна її поведінки, коли вона почала розмовляти з головною по поверхах, одразу привернула увагу. І знову виникає питання: що ж такого в цих новеньких, що Стілл погодилася на її умови? Тут явно щось нечисто. Можливо, це пов’язано з тим, звідки вони прибули, або з тим, хто вони насправді…
Діана Лисенко, Діано, щиро дякую Вам за цікаві, розгорнуті коментарі (人 •͈ᴗ•͈) Мені подобається хід Ваших думок!) Поступово всі таємниці будуть відкриватися.
п.с. Періодично трохи випадаю з мережі, тож перепрошую, що відповідаю не відразу.
Розділ 3. Звідки ж прибули ці новоприбулі? Ріку все здивувало в них: і манери, і поведінка, і одяг. А той факт, що Ред так захистив Ріку перед друзями, викликає двоякі відчуття. З одного боку, він молодець, що став на захист дівчини, а з іншого — пішов проти друзів заради незнайомої йому людини. І що ж за правила у них там такі, у цих новеньких? Розумію, що наступні події та розкриття всіх загадок будуть дуже вражаючими.
Лекса Т. Кюро, ❤️❤️❤️
4.1-3. Дуже вразив опис Житлових приміщень! Ця ідея з будівлею-циліндром, де статус залежить від поверху, додає історії особливого антиутопічного шарму. Момент із розселенням чудово підкреслив характери героїв: щире захоплення Пата ("Оце вайб!") на фоні відрази Бетті створює сильну напругу. Ви добре показали, як середовище, що для Ріко є рідним домом, для інших стає справжнім випробуванням. А те, що дівчатам заборонено заходити до хлопчачого крила, додає інтриги щодо подальших взаємодій героїв.❤️❤️❤️
Тихого та мирного Вам вечора! Бережіть себе!
Віталій Козаченко, Красно дякую Вам за такий розлогий коментар! (人 •͈ᴗ•͈) Ви дуже тонко помічаєте важливі моменти. Так, те, що для Ріки «рідний дім», у новоприбулих викликає різні емоції та почуття, не завжди приємні. Певною мірою нас формує те середовище, у якому ми зростаємо, і тому далі в житті «норми» можуть бути для всіх різні. До хорошого ми звикаємо, звісно, швидше, проте й до поганого якось поступово теж адаптуємося. На прикладі, цих дітей, я намагалася це показати. Сподіваюся, вдалося).
Сердечно дякую Вам за побажання! Ви теж бережіть себе! Попри все, гарного настрою та безмежного натхнення!
4.1-2.Сцена сварки з Тісом пробрала до мурах. Кажуть, що фізичний біль минає швидко, але слова близької людини, наче розпечене залізо, залишають шрами на все життя. Дуже влучно показано це відчуття «пустоти всередині», коли той, кому ти довіряла з дитинства, б'є прямо в серце своїм розчаруванням. Слова Тіса про «наслідки, які тебе не цікавлять» звучать набагато важче за будь-який удар.
Віталій Козаченко, Щиро дякую Вам за такий сильний коментар.(人 •͈ᴗ•͈) Ви все досить точно відчули та зрозуміли. Жорсткі слова від близьких людей завжди б'ють найсильніше, бо вони точно знають куди бити. Хоча часом це допомогає подивитися на себе з іншої ракурсу.
Щодо Тіса... Він поки теж загубився у власних почуттях та емоціях. І саме зараз йдуть переломні моменти в житті в нього та Ріки: старе руйнується, а нове ще не почалося. Така собі підліткова криза. Саме зараз формується те, ким вони стануть в майбутньому.
4.1 Вітаю, Лекса! Нарешті дістався до історії. Перебої зі світлом вносять корективи в плани. Читаю зараз як виходить.
Взаємодія між персонажами просто вогонь! Кейл здається таким легким і харизматичним (навіть із розбитим носом), а Ред — це справжня загадка. Слова про «систему підтримки» через силу заінтригували. Конфлікт головної героїні з самою собою та її реакція на «флюїди» Кейла додають сюжету особливої «хімії».
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Дуже Вам рада! Та я все розумію, сама зараз намагаюся балансувати з цими відключеннями... Тож не переймається, читайте, коли є час, бажання та можливості. Ріка/Ред та Ріка/Кейл — це дві окремі стихії) Якраз за допомогою цієї взаємодії вона буде пізнавати себе. Але легко їй точно не буде ).
Дякую за коментарі! Вони дуже надихають(人 •͈ᴗ•͈)
3.3 Ого, оце так динаміка у групі! Виявляється, ці яскраві та веселі "чужинці" мають дуже сувору внутрішню ієрархію. Ред тримає всіх у кулаці, і його захист Ріки виглядає водночас і благородно, і лякаюче. Цікаво було дізнатися, що Бетті та Кейл — брат і сестра, це додає їхнім сваркам особливого підтексту. Ви майстерно тримаєте інтригу щодо того, хто ж вони такі насправді та які правила діють у їхньому світі.✨✨✨
Дуже гарна історія! Тихого та мирного Вам вечора!
Віталій Козаченко, Всі таємниці новеньких потроху будуть відкриватися, бо Ріка дуже допитлива, і не зможе залишити все це без уваги) Проте я рада, що поки зберігається інтрига, хто вони і навіщо потрапили в Колонію. Обіцяю все буде не просто й сподіваюсь, що цікаво. Вельми вдячна Вам за підтримку та увагу! Бережіть себе! Мирного неба! Хай все у Вас буде добре (人 •͈ᴗ•͈)
3.2 Яка неймовірна сцена протистояння! Спостерігати за тим, як Ред одним рухом перехоплює кийок Начальниці та буквально зачаровує її своєю посмішкою — це щось неймовірне. Ви дуже тонко підкреслили контраст: з одного боку — крижана та безжальна "міс Піґґі" з її погрозами Карцером, а з іншого — впевненість та чарівність Реда, перед якою вона не встояла. Дуже інтригує те, чому вона звернулася до нього "містер Вінґард" з такою повагою. Схоже, ці нові учні мають набагато більше сили, ніж здається на перший погляд!✨❤️❤️❤️✨
Віталій Козаченко, Ви так тонко відчули важливість протистояння Реда та «міс Піґґі», і його вплив на неї. Для Ріки, звісно, таке ставлення Начальниці Колонії до новеньких було дивне, і наша гг, безумовно, захочеть дізнатися більше). Щиро дякую за такі цікаві коментарі (人 •͈ᴗ•͈) Мені дуже приємно, що Ви приділяєте увагу й цій моїй історії.
Вітаю, Лекса!
3.1 Яке емоційне та яскраве знайомство! Опис Реда та його друзів настільки детальний, що їхня поява в суворому світі Колонії здається справжнім вибухом кольорів. Момент, коли героїня усвідомлює, що вони порушили сім пунктів правил, просто торкнувшись одне одного, чудово передає атмосферу антиутопії. Дуже заінтригована цими "чужинцями", які так зухвало ігнорують заборони на одяг та поведінку.
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Дуже Вам радію (人*´∀｀)｡*ﾟІ вельми приємно, що вдалося гідно передати появу новоприбулих — судячи з Вашого коментаря, я бачу, що ефект вони викликали той, який потрібно). Сердечно дякую за теплий коментар! Ви, як завжди, надихаєте!
Вітаю, Лекса!♥️♥️♥️
2. Твір зачепив з перших сторінок своєю щирістю та динамічним сюжетом.
Конфлікт із «міс Піггі» створює правильний градус тривоги за героїв.
Описи побуту Колонії дозволяють повністю зануритися у цю похмуру реальність.
Відносини в трійці друзів прописані дуже тонко, їм неможливо не співчувати.
Сюжетний поворот із втечею Ебби дуже заінтригував!♥️
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Вельми вдячна Вам за цікавий розлогий коментар (人 •͈ᴗ•͈) Щиро радію, що Вас зацікавила і ця книга.
Бережіть себе! Хай у Вас все буду добре. Мирного неба!
1. Вітаю, Лекса! Неймовірно сильний розділ! Відчуття безпорадності перед системою, де людина — лише номер, передано просто до мурашок. Дуже зачепив момент, як Ріка виборола право знати своє ім’я та імена друзів — це маленький, але такий важливий акт бунту. А фінальна сцена з Тісом... цей його раптовий переляк і мовчання додають такої інтриги! Кінцівка розділу залишила багато запитань, хочеться негайно читати далі, щоб зрозуміти дивну реакцію Тіса.
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Безмежно вдячна Вам за такий емоційний коментар та взагалі за Вашу постійну підтримку (人 •͈ᴗ•͈)
Цю книгу я писала останньою, тому вона відрізняється від усіх моїх інших книг. І надзвичайно важлива для мене.
А підлітки завше залишаються підлітками, у які б умови їх не закинула доля. Тож тут, попри суворий режим, буде багато світлого, кумедного та справжнього. Сподіваюсь, мої персонажі, як і персонажі Шелл, зацікавлять Вас та будуть спонукати на роздуми.
Бережіть себе! Мирного неба!
Історія затягує з перших рядків ♥
Лія Лісова, Щиро дякую за коментар! ( ꈍᴗꈍ)
Вітаю, Лекса! Я вже стільки разів переглянув буктрейлер до цієї книги, що він у мене при ввімкненні планшета відображається першим. Настав час і з книгою ознайомитись. Колажі та візуалізація — просто клас! А історія...
Початок вражає своєю похмурою реалістичністю. Відчувається цей контраст між «турботою» Спільноти та суворою ізоляцією дітей. Тема вірусу, що вражає лише Дорослих, створює чудову основу для конфлікту. Опис життя без мрій та очікувань дуже відгукується. Світ «Колоній» видається водночас загадковим і лякаючим. Мені сподобалася думка головної героїні про небезпеку надії — це додає глибини її характеру. Цікаво дізнатися, що насправді стається з тими, хто отримує статус «Дорослий», і куди веде та монорейка.
Дуже інтригуючий початок!♥️♥️♥️
Віталій Козаченко, Віталію, доброго часу доби! ДуУууууже рада бачити Вас тут. Ця історія особлива для мене, пишу я її багато років, і вона лише розростається. Недавно її обізвали «цеглиною», і я знову почала думати, чи не поділити її на окремі частини, як книгу про Шелл. Поки ще не знаю...
Світ Ріки складний, багатошаровий, неоднозначний. Як і історію Шелл, ми бачимо цю історію лише очима сімнадцятирічної дівчинки, яка все своє життя живе в Колонії, але не хоче миритися з її правилами, а це, звісно, має наслідки :(
Сподіваюсь, Вам буде цікаво. І буду дуже вдячна за Ваші думки і враження (人 •͈ᴗ•͈) Ви надихаєте!
Бережіть себе. Невичерпного натхнення та гарного настрою, попри все!
40! Дуже цікавий розділ. Наче все просувається успішно, всі зорі сходяться на небі й наша мала це підтверджує. Але... це передчуття Ріки та те, що Ебба не до кінця може бачити все майбутнє -- тривожить) Ну, звісно, авторці треба підсипати нам інтриги!!))) Але захват Ебби мене радує) Буде щось цікавеньке) Цікаво що там за подарунок обере Ріка. Останнім часом в неї з Тісом взагалі немає взаємодії через його зізнання. Вона його уникає, певно, як Ханна Гвіна. Але там лише спільне коріння. Емоції в них до хлопців різні) Щодо того, хто був в кімнаті... хм)))) як цікаво) Всі вони живі люди... й Дорослі теж))) Все розгортається дуже цікаво, тому я прагну продовження!!)) Цікаво як відреагує Стілл на інформацію (не буду спойлерити) від Ріки. Напевно, в неї з'явиться надія. Щодо Бетті. Хм. Чи дійсно вона просто втомилася від Ебби. Можливо, там щось ще є? Вона дуже перейнялася Тісом останнім часом. Це саме вона про подарунок нагадала Ріці. Чи не вдасться вона до ревнощів?)) Дякую тобі, Лексо!)) Вже з нетерпінням чекаю на вечірку!! І на завершення Шелл. Вже потираю руці в очікуванні!
Діана Козловська, Ді, моя радість, сердечно дякую тобі за такий розлогий й емоційний коментар! (~￣³￣)~ Твої роздуми та підтримка дуже надихають! Прекрасно, якщо мої герої стільки емоцій викликають, значить мені вдається передати те, що прагнула) Потроху ти на всі свої питання отримаєш відповіді!) Так, між Рікою та Тісом зараз все на павзі. Після того випадку в його кімнаті, він намагається більше до неї не лізти зі своїми почуттями, а вона не може поки визначитися з хлопцями)) Далі ще буде!) Кристаль — це теж ще та загадка))
Щодо Бетті... Теж пазл збереться, може не до кінця в цій книзі. Тож я вирішила після Колонії написати невеликий пріквел «Щоденник Реда» (насправді я його пів року тому ще задумала й перші розділи вже є). Щоб перед другою книгою «Місто» закрити більше дірок. Ми побачимо деякі моменти до подій в Колонії очима Реда. Так якось)
Ді, гарного тобі дня, відпочинку й безмежного натхнення! Обіймаю (づ￣ ³￣)づ
37. Ох, ну ці дівчата та їхні розмови)) люблю таке. Хоча дійсно, мене саму трохи лякають зміни Ебби. Вони якось зовсім під її образ не підходять, і від цього вона здається чужою. Ріку це непокоїть звісно, бо це дивно. Ніколи не знаєш до чого це все зрештою приведе, навіть якщо вона каже що бачить все напевне. Тут те, що вона бачить все розмито повинно б насторожити. Та й взагалі... Бетті теж зрозуміло, чому пішла на цю ідею)) Тут вже явно помітно її відношення до декого з хлопців))А вечірки — ідеальний варіант побути одне з одним більше...
Ох, Ебба поки що не знаю, до чого це все зрештою приведе, а от я знаю, але звісно не буду спойлерити... Але з нетерпінням буду чекати цих моментів, бо буде там багато цікавинок, та ще й зараз, коли ти додаєш в кожному розділі якісь цікаві подробиці. Розділ як завжди крутий, люблю Бетті та її діалоги)) Далі взагалі найцікавіші глави))
Натхнення тобі, моя хороша, дякую за книгу і можливість її перечитувати - люблю її всім серцем)
Єва Лук'янова, Моя хороша, як же я люблю твої коментарі ( ꈍᴗꈍ) Ви з Діаною зараз мене так Надихаєте на Колонію! І якби не ти, то я б Шелл навряд чи б витягнула, тож, напевно, немає таких слів, щоб висловити тобі мою вдячність (人 •͈ᴗ•͈) Я просто дуже щаслива, що ти в мене є!
Щодо Бетті... Я люблю писати діалоги з нею)) Це як я люблю писати діалоги Атес з Аном) Воно йде як по маслу)) Само з мене вилазить)
Щодо Ебби... Ну ти ж багато чого знаєш, що буде в цій книзі!) Але для цієї малої я, насправді, непросту долю запланувала далі. Думаю, вона ще здивує!)
Дуже стараюся зараз скоріше писати (будь-де й у будь-яких умовах) й оновлення викладати швидше. Знаєш же, що мені вже самі її дуже хочеться дописати. Але зробити «щоб було» — не можу. Тож сподіваюсь на розуміння читачів і тебе, в першу чергу, бо ти чекаєш найдовше (人 •͈ᴗ•͈)
39) Нарешті я до тебе після свят!) З новим роком, Лексо! Бажаю купу натхнення та успіху, а також втілення мрій в новому році! Прочитала розділ на одному подиху) Взагалі почала здогадуватися щодо Пата, але ти не стала тримати таємницею й підкинула хмизу у вогнище моїх роздумів щодо його матері. Пат такий милий хлопчик. І в нього такий чуйний зв'язок з бабусею. Шкода, що обірвався. Я за своєю бабусею теж дужу сумую. Цікаво чи виявляться всі здогадки правдою?) Ох, а щодо Кейла... що це за хімія починає вимальовуватися між ними. Скажімо, такої відчутної прямо не було. Чи це період становлення Ріки впливає на почуття, або ж вона їх має до Кейла. Інтригу ти підкинула на кінець)) Що ж буде на вечірці?)) Вже чекаю) Дякую за зноски наприкінці. Виявляється я не весь сленг знаю. Посіпака в мене геть інше значення в голові мало ахах х) Тепер знатиму! Отже, знов вмикаю режим очікування!) Дякую за цікавий розділ!
Діана Козловська, Ді, радість моя, дякую й за побажання, і за прочитання!(~￣³￣)~ Надихаєте мене з Євою!) А побажання хай до тебе сторицею повертаються! (人 •͈ᴗ•͈)
Ну, мені здається паралелі Стілл та Пата важко не помітити) Тож чого кота в мішку ховати, якщо хвоста вже виліз)) Далі Ріка буде дізнаватися про це більше!)
А Пат — так, дуже чуйний хлопчик, добрий, лагідний.
Щодо Кейла.... ги-ги-ги)) Добре, що поки не зрозуміло, що це) Це тут трохи гачки для нової книги.) Спойлерити не можу, проте цей момент був повинен зачепити, й він тебе зачепив, а значить, мені вдалося все правильно передати) Бо я цю сцену кілька разів переписувала.
Наступний розділ вже в процесі, сподіваюсь, скоро буде. Він невеличкий буде. Це все ще частина минулого великого розділу.
Щодо вечірки — вона звісно, буле, в цьому я тебе запевнити можу) Але до неї вони ще мають підготуватися й дістатися Кулі, а тож попереду ще пригоди) І нова важлива інфа)
36) Ох, цей розділ))) Початок і кінець — абсолютно різні, але скільки ж думок та емоцій визивають. Сцену з водою я пам'ятаю добре ще з першоджерела)) Тоді було багато емоцій — а зараз тим більше)) Пам'ятаю я тоді не могла зрозуміти як Ріка з карцеру повернулася туди знову і що це за сцена. Я й зараз не знаю, чи це просто сон, чи зв'язано якось з її здібностями чи ще щось... чи переживав Ред з нею ці сцени, чи це в її голові. Наче розумію, що сон, але про Ріку досі багато не відомо... про її справжні здібності, силу, та й взагалі, хто вона і яку саме роль відіграє в історії. Я розумію, що багато буде даватися відповідей в другій книзі, але вдетщараз разом з Рікою збираю ці пазли, та й під забула чимало з того часу, як читала вперше, але це все досить цікаві деталі...,) З Редом ці миті гарячі...)!як він тут схожий з Вадміром це капець, та й Ріка теж... коли прохала про поцілунок) цікаво ці паралелі проводити))
Єва Лук'янова, Щодо батька Реда в цій книзі ще ж буде про нього далі... Я трохи більше додаю цього разу. От якраз частина відповіді буде в розділі «Прості складності», який я недавно опублікувала. Так, там лише натяки, але ж...) Ну й в кінці цієї ми ж ще більше про нього дізнаємося!)
А щодо другої книги — так, там буде багато відповідей, але й багато нових інтриг. Нові персонажі теж будуть) План вже давно прописаний, але я постійно щось додаю. Бо хочеться все врахувати, щоб не було, як з цією книгою. Але, думаю, все врахувати не можливо. Особливо, коли пишеш щось настільки велике. Але поживемо — побачимо). Мені б хоча б цю поки закінчити... І першу частину Шелл.
38) Привіт) Останні кілька днів були напруженими, вибачай за затримку) Прочитала розділ на одному подиху. Скажімо, все надзвичайно цікаво почало підходити до розв'язки) Отже, мені не здалося, що тоді в оранжереї ми спостерігали прояв здібності Ріки. В цьому розділі я теж відчула його) Втім, сказати напевно, що це повернення у часі не можу. Це дещо інше)) Ох, як їй важко тримати все під контролем. Певно, наразі вона на піці становлення, я так розумію) Такий контраст в емоціях) Прямо коктейль. Ох, вже в передчутті веселої вечірки))
Знов вмикаю режим ждуна)) З нетерпінням чекаю на продовження!) Бережи себе! І пиши!))) Обіймаю)
Діана Козловська, Ді, привіт! З прийдешнім тебе! Я щаслива, що цей рік подарував мені тебе (~￣³￣)~ Обіймаю міцно!
Щось я пропустила тут твій коментар... Ну, мабуть, ти ще один варіант пропускаєш) В цій книзі вже були натяки, але далі почне ставати все на свої місця потроху. Не всі поки відповіді будуть, але деякі будуть)
Це досить кумедно, головна героїня заявляє, що відмовляється від всяких романтичних стосунків, а доля їй так вправно рідкидає перевірку) Авторка дуже гарно зображує дружні стосунки, коли люди самі собі створюють подобу родини. Чітко відчувається і легко зрозуміти їх потребу заповнити пустку, бо кожна людина, якщо вона не якийсь соціопат, потребує душевного тепла.
Світлана Фоя, Дякую, стараюся) Взагалі люблю писати про підлітків, бо юнацьких максималізм — це й досі ЩОСЬ незвідане для мене) Саме в цей період люди здатні на такі вчинки, що в дорослому житті будуть їм або вже не під силу (бо досвід, страх і упередження заважають), або взагалі нерозуміння «навіщо це робити»?), і відповідь: «Що це весело!» — геть не прокатить)) Коротко кажучи, я хочу показати, що підлітки залишаються підлитками, попри все. В Ріці ще буде багато парадоксів) Вона поки формується, тому обов'язково наб'є свої шишки. А про потребу душевного тепла Ви все правильно сказали. Ще раз дякую Вам за такі цінні думки(人 •͈ᴗ•͈)
Детально прописаний, суворий світ цієї історії затягує своїми загадками. Для мене навіть страшно уявити отаке життя - з чітким розкладом, завжди під наглядом. Моя внутрішня анархістка волає) Дуже цікаво, що стається з "Майже дорослими" коли вони рушають у невідомість монорейкою.
Світлана Фоя, Щиро дякую Вам за такий розлогий коментар і Ваші враження, Світлано (人 •͈ᴗ•͈) Для мене ця книга стала викликом, бо я взагалі ніякого примусу й меж не люблю, а тут треба було розповісти історію, яка відбувається всередині замкнутого простору, ще й з таким жорстким режимом. Навіть не думала, коли починала її, що вона буде так велика) А тепер планую ще дві книги, про подальші події й розширення цього всесвіту) Так якось).
❤️❤️❤️❤️
Jane Doe, Щиро дякую (人 •͈ᴗ•͈)
Розділ 35. Поки є трошки часу, повертаюся)) Коли немає світла, зате є інтернет, особливо нічого і не треба)) Я цю главу добре пам'ятаю, хоча на деякі деталі знову подивилась по новому і освіжила в пам'яті... Пам'ятаю свої здогади тоді, хто ж є дитиною Кристаль, втім ти все одно непередбачуваний автор) Мені досі важко коментувати без спойлерів, але намагаюся)) До Кристаль і повага і співчуття, до батька Реда — ще більша відраза і підозра. Він реально як якийсь божевільний вчений, який всіх близьких використовував як піддослідних крис. Не дивно, чому Ред був похмурим, з таким то батьком. Втім Кристал все одно досить багато пам'ятає, що вже плюс! Жаль тільки що сталося з нею і як вона опинилася в тому Вогнищі .. ох, стільки питать. Але відразу зрозуміло, що Кристаль була неймовірно крута!! Мені вона дуже нагадує саму Ріку! Аби тільки в коханні Рікі більше пощастило... Але тут я поки що спокійна, хоча і знаю спойлери)) Світ їхній все більше вражає і викликає цікавість...)) Інтрига шалена, ти молодчинка, Лексо!)Ну і окремий захват— описи почуттів, емоції .. обожнюю!!
Єва Лук'янова, Чесно, сама вже хочу першу закінчити, там ще кілька розділів старих залишилося, а потім, пам'ятаєш, я вже остані на українській гідно писала, тож не буду їх сильно редагувати, вони наче не погані були. Головне, щоб дірки всі позакривати й хибодруки прибрати. Але до нового року точно не встигну ಥ‿ಥ Бо десь ще розділів 10 буде, якщо не розділю нічого, в останні дуже великі були.
Розділ Шелл от теж великий вийшов, не знаю, чи поділити, чи вже так залишити... бо там все логічно, і дещо важливе буде. Але мені не дає спокою те, що він самим великим в цій книзі буде... Завтра зранку на свіжу голову почитаю — потім вирішу. А тобі краще два невиликі розділи, чи один великий?
37. Привіт, як тільки стало краще, я до тебе)) Взагалі очікує нас щось вибухове) Мене не полишали підозри весь розділ. Все Ріці здавалося штучним... чи не проявляються таким чином її можливості? Поки що геть не розумію які. Але подивимося) Багато таємниць в цьому розділі для мене) Тому й питань багато) Але ти ж не станеш спойлерити відповідями)) Тому я їх не писатиму) Вечірка — то круто) Та чи вдасться їм все це провернути) Підкинула ти інтригу) Аби тільки все це не вийшло боком) Однак на те вона й молодість, аби порушувати правила та робити те, чого хочеться) А хочеться розкрити багато таємниць й гарно провести час!) Чекаю на продовження! Гарний візуал!
Лекса Т. Кюро, Так ми з тобою по вечірках гайнули під кінець) Загалом в мене теж буде й друга книга, тому добре розумію, що не все відкриється під кінець) Бо тоді ніхто не чекатиме наступну книгу)) Дякую, я вже на поправці) Завтра працюватиму( Як тільки добре почуватися стала - до роботи х) Як коняка)) І тобі затишку та тепла)) Мирної ночі столиці та всім містам) Обіймаю та чекаю продовження)))
34. Ооо, пам'ятаю добре цей розділ, але або я щось забула, або це щось новеньке! Ох, якщо я дійсно забула такі важливі деталі, треба швидше читати далі! Бо наче все знаєш вже, але ці деталі ... Вони й тоді мені поступово збиралися до купи, як пазл, але не все до кінця було зрозуміло. Зараз так само, за винятком того, що деякі пазли наче загубила в пам'яті. Наприклад про вплив вірусу на людину! про порожнечу всередині, і що вони стаюсь як тінь.Це ж така важлива деталь, і як я забула? в мене аж мурахи пішли, як вперше, це круто!! Кристаль неймовірна. «ще не час» чи як там вона сказала))) звісно, вона розуміє все, а Ріка звісно, така далека від цього. Окремі слова про атмосферу карцеру... в мене знову пішли мурахи від того місця. Уявила і стало не по собі. Пам'ятаю, що в минулій версії я ще щурів очікувала, але добре, що хоча б їх там немає, бо то взагалі була б біда)А те як Ріка переживає за Реда... ох, як це мило .. наскільки він став важливим для неї... а от те що буде далі і це питання Кристаль, чи вона йому вірить...так, це був перший натяк) ох важко коментувати без спойлерів, але я намагаюся)
Лекса Т. Кюро, Це не зауваження, якщо що) Просто такі місця у мене завжди пов'язані зі щурами, навіть якщо їх там не має бути) коли малюєш картину і уяві, одразу вони згадуються чомусь, не можу нічого з собою вдіяти) А в тебе все чудово. Втім додаткові пояснення щодо подібних речей теж не зайві будуть для повного розуміння)
33. Ооо, пам'ятаю цей розділ і цей запеклий двобій)) Емоції як уперше) Описано все бездоганно — емоції, напруга, деталі, все як я люблю.. яскрава картинка!! Ти така молодчинка) Все таки «Колонія» — для мене в топі на букнеті, крута історія, стільки емоцій))
Цікаво мені, звідки Кристаль знає про Раку і Реда і що вони були разом) невже десь помітила? не пам'ятаю вже, чи давалась відповідь на це питання раніше) Мені подобається ця жінка, вона дуже харизматична )) А от той момент коли здоровань засік Ріку з метанням ножів— напружений) цікаво, що він там собі надумав і чого номер питав..) хоча дещо я пам'ятаю з минулої версії, але все одно спогади стираються з часом.
Зараз ще допишу
Єва Лук'янова, Розумію тебе) Я коли перечитувала «Дім» місцями було таке відчуття, ніби деякі моменти вперше читаю. Але вже знаю, що коли читаю книгу перший раз — зосереджена на головних подіях історії та відносинах гг, а от коли читаю вдруге: більш уже уважна до деталей, бо вже ж не відволікаюсь на думки на кшталт: «Кули ж все це приведе?» чи «Кого обере гг?»:)
Дуже-дуже чекаю на «Сутінки» (人 •͈ᴗ•͈) Пиши хоча б потроху... Не дай моїй надії, що я нарешті дізнаюся, що далі буде з твоїми персонажами, згаснути...ʕっ•ᴥ•ʔっ Скучила за Деном та іншими /ᐠ｡ꞈ｡ᐟ\
36 розділ. Не звично писати з телефону, тому вибач за одруківки) взагалі крутезний розділ. Нагадав він і момент з моєї книги. Цікаво чи співпадають наші закладені в подібне марення таємниці) що якщо це не звичайне марення? Тут дуже буде цікаво дізнатися, бо в моїй книзі цей момент не простий. І так схожий відчуттями, що в мене підвищенна цікавість)) взагалі проковтнула його на одному подиху. Як я люблю романтичну лінію, яка вплетена та не є основною) тобто весь світ не крутиться довкола так, аби вони були разом) гадаю, це знайоме відчуття) твій всесвіт такий різноманітний та великий, що я вмикаю детектива, а це чудово))) момент щодо питання Ріки, яке вона поставила уві сні важливий. Якось вистрілить. Як і те, що вона зняла браслет, гадаю)) я дуже уважна до дрібниць)) ох, а це відчуття, коли їх відділяла одне від одного лише ковдра))) автор грає з почуттями добряче) шкода, звісно, що все завершилося на сумній ноті для Ріки. Певно, вона усвідомлює свою готовність до зближення з Редом і підсвідомість видає це їй. А ще в мене є здогадки про її здібність. Саме в цьому розділі вони з'явилися. Побачимо, чи я маю рацію. Поки не писатиму)) Саме через схожість з моїм розділом мене осенило)
Діана Козловська, Ді, сердечно дякую тобі, що ти так швидко прочитала (~￣³￣)~
Не переймайся через хибодрук, я весь час з телефону, й часто цей т9 таке пише, що я потім перечитую й шаріюся) А ще я часто не на ту букву можу натиснути ((
Так, у нас бувають моменти в дечому схожі, ми з тобою про це колись вже говорили. Тому мені теж цікаво спостерігати, як повернеться твоя історія, і я теж маю деякі додумки щодо Ханни). Але це лише через мій спектр світосприйняття. Бо на відміну від мене ти більш непередбачуваною буваєш в сюжеті) От я, наприклад, поки не можу нікого вбити. В цій книзі точно.
А щодо марення... Воно зробило мені нерви. Насправді, воно в першому варіанті книги було частиною побачення Ріки й Реда. Але в минулому році, коли я її дописувала, то ця частина мене чомусь вибісила. І тоді я дещо перекроїла та змінила), і тоді все склалося в єдину картину. Так якось. Роздуми Ріки теж стали більш розширеними завдяки твоїм коментарям!) Тож широ дякую тобі за покращення моєї книги(づ￣ ³￣)づ
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати