У цьому розділі починає відкриватися минуле Фіони і виявляється, що вона ненавидить свій день народження. На це у неї є причини, а от наскільки вагомі? 

– Ви б хотіли кудись потрапити в Україні? – поцікавилася у нього, я була багато де і сама не мала ідей щодо того, де ж відсвяткувати свій 28 день народження. 

– Але ж це ваш день чому запитуєте у мене? 

Коли ти найстрашра в багатодітній сім'ї твій день втрачає значення, адже молодші важливіші. Мабуть, тому я так легко дозволила собі втекти сюди. 

Лише тато і Томас справді думали про це. Ну і друзі тут змусили мене знову полюбити цей день. 

– Чесно я була б рада якби хтось зробив вибір за мене, – сказала з деякою втомою у голосі. 

Погляд Ші Йона змінився, не на співчутливий…це було б логічно, а на підбадьорливий. 

Дивно, та зараз він здався старшим. 

– Я не знаю, які у вас причини, та все ж обирати повинні саме ви. Подумайте над тим куди насправді хотіли б поїхати ви, Фіоно, – і голос звучав теж інакше так, що вона мимоволі кивнула, а потім попрощавшись задумливо і розгублено пішла далі. 

Що це за аура у нього зараз була? Чому його слова нагадали мені про зовсім іншу людину. 

Та ні…їй знову щось ввижається. 

Чи існує місце у яке вона б хотіла поїхати? 

Море і гори були банальними, тому давно їй остогидли. Ні, вона не ненавиділа їх просто хотілося чогось нового. 

Точно! 

Вона почала швидко шукати в інтернеті і нарешті знайшла те, що шукала. Місце обралося значно швидше і простіше, ніж здавалося спочатку. 

Тепер залишалося лише сказати про це іншим. 

Надіславши у спільний чат, стала з завмиранням серця чекати на відповіді. 

Тесс. Ну й питання, яке місце обрала Фіона? Чесно я до самого кінця не знала куди вони їдуть( ось що стається, коли дозволяєш персонажам робити усе що заманеться)