Чи можна бути письменником, не читаючи книги?
Привіт.
Це питання я зустрічаю дедалі частіше. І щоразу думки діляться на два табори.
Одні кажуть: "Неможливо. Щоб писати книги, треба багато читати." І в цьому є логіка. Саме книги допомагають зрозуміти, як будуються сюжети, працюють діалоги, розкриваються персонажі. Читаючи, ми вчимося — навіть якщо не помічаємо цього.
Але є й інша сторона. Чи достатньо просто багато читати, щоб стати хорошим письменником? Мені здається, що ні. Бо читання саме по собі не гарантує вміння створювати історії. Так само як перегляд сотень фільмів не робить людину режисером.
Тоді виникає інше питання. А чи можна майже не читати, але писати цікаві книги? Теоретично — так. Але чи не стане це перепоною для розвитку автора? Адже письменник, який не читає, ніби добровільно відмовляється від досвіду інших авторів. Від нових прийомів. Від різних стилів. Від можливості побачити, як одну й ту саму ідею можна реалізувати десятками різних способів.
З іншого боку, іноді можна почути й таку думку: "Я спеціально не читаю книги свого жанру, щоб випадково нікого не копіювати." І в цьому теж є своя логіка.
Тож де ж істина? Особисто я думаю, що читання не робить людину письменником. Але воно точно допомагає письменнику рости.
А як вважаєте ви? Чи можна бути хорошим письменником, якщо сам майже не читаєш? Чи читання — це така ж важлива частина професії, як і саме написання книг?
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМожна, але це рідкість. Була. Один японський письменник прочитав за все життя одну книгу і сказав, що йому хватає. Потім написав свою. Але це рідкість. Тепер може все зміниться. Добре, а ерудиція для книги? Знання. Так шукати інформацію, але 80% уже має бути в голові.
без читання ніяк - бо інакше не побачиш прогресу в своєму жанрі; ну і звісно ж наукова, довідкова література...
РОбін, ❤️❤️❤️
Звичайно можна!
Так само, як зараз можна стати дівчиною, не попрощавшись з яйцями.
Або так само, як можна бути президентом країни, не маючи мізків.
Kateryna Vlasenko, ❤️❤️❤️
Я, наприклад, не люблю читати художню література. Але я люблю читати наукові статті, досліди. Сама постійно проводжу свої дослідження спостереження. Потім це може стати основою для сюжету. Коли написала першу велику книгу почала тут читати інших. Раніше не любила коли описи є. Бо коли на пів сторінки описи, описи, знову описи, а за ними знову описи, то таке читати нудно. Але потім мені трапилися класні книжки де були описи, але виміру. Їх приємно було читати і цікаво. Тому стала більше описів теж додавати, але в міру.
Спостерігаючи за іншими інколи приходить розуміння, як робити не треба, і це теж досвід.
РОбін, Хороший коментар ❤️
"Чи можна бути письменником, не читаючи книги?"
Тверде та однозначне "Ні" було актуальним ще років 20 тому. Зараз, є дуже багато мистецтва, котре використовує ті самі, або схожі наративні прийоми. Цього може виявитися достатньо, аби написати більш-менш прийнятну роботу.
Але є один нюанс. Людина, що не відчуває смаків може приготувати страву, орієнтуючись на інші ознаки. Аромат, тестура, колір - усе це може підказати ступінь готовності страви. Але, в такої людини мало шансів створити новий та багатошаровий смаковий букет.
Письменнику буде корисно не лише читати. Знання музичних структур можуть покращити темп та ритміку вашого тексту. Знання кінематографу та анімації можуть покращити будову сцен(мікро-деталі, фокус, вхід та вихід зі сцени). Геймдизайн - наративні прийоми занурення. Психологія буде корисна у побудові персонажів та допоможе передбачити(приблизно) реакцію читача на текст. Соціологія, лінгвістика, політологія, теологія - викарбовує ваш світобуд. Кожне ваше знання, кожна навичка - сила вашого тексту.
Максим Дегтярьов, Так
Я коли почала писати оригінальні книжки, а не фанфіки, то зрозуміла що письменник має бути не тільки читачем, а ще й дослідником. Бо тобі треба знати, як працюють певні правила, закони фізики, хімії, локації (дивилася годину про дренаж, щоб написати один абзац/
Ось для цього окрім артів я юзаю ші, до речі картинку потрібну саме тобі теж не з першої спроби створиш.
А щодо читання - авжеж воно важливе, бо саме в книжках ти бачиш і як варто і як не варто писати теж.
Анастасія Газе, Золотий коментар ❤️ Ти повинен бути читачем, щоб коли пишеш розумієш чи це тобі подобається??? Сам як читач гурман маєш то розрізняти, чи це сподобається читачам???
Як на мене, читати обов'язково потрібно, і не тільки книги свого жанру. Навіть для того, щоб словниковий запас розширювати. А ще дивитися наукові документалки, читати статті, і спілкуватися з професіоналами (я наприклад зовсім у автівках не розбираюсь, то мабуть кілька днів чоловіка задовбувала, щоб один абзац більш менш реалістично написати)
NinaYar, ❤️❤️❤️
Відповім цитатою: "Чукча, однак, не читач. Чукча — письменник."
Наталія С Шепель, )))))))
Мені подобається стаття яку я колись читала. Там було сказано що по суті нема нічого нового по суті люди бачать чиюсь роботу в малюванні в письмі їх надихає якась частина і вони створюють щось своє взявши необхідний пазл. Наприклад я обожнюю книги про академію перевертнів космос тому і пишу в цих жанрах. Бо я пропиталась цими світами і їх мені вже замало я бачу нові про які ще не написали. І хто ж врешті я така щоб не поділитись цим баченням?
Кучеренко Анна, Так ❤️❤️❤️
Такі автори здебільшого придумують сюжет, а описи роблять за допомогою ШІ. Бо вони ото не люблять, ШІ тільки інструмент, головне - суть. Так от, якщо та суть полягає в дійсно цікавих ідеях автора, то це ще прийнятно. А якщо стандартний сюжет і стандартні описи, то виходить абсолютно нейтральний твір. Який нічого не дає ні світу, ні читачу. Ну, може, автору, як терапія. Не бачу нічого поганого, але й хорошого теж.
Читаючи, людина несвідомо вчиться дуже багатьом речам. Добровільно позбавляти себе цього - дивно.
Дієз Алго, Так, людина вчиться. Кінг надихався Лавкрафтом, інші письменники своїми учителями. Але треба, щоб учень переплюнув Учителя. Думаю для навчання це треба, але не гарантія.
Звичайно. Більшість авторів нікого не читає, крім себе. Автор, який читає іншого автора, - виняток.
Скажу так: я думаю, письменнику в першу чергу важлива фантазія. Можна прочитати сотні книжок, але, коли доходить до діла, власні книги виходять збіркою всього й ні про що. А можна прочитати лише дві та писати так, що неможливо відірватися.
Для прикладу: зараз блогери по всьому світу знімають кращі фільми, ніж імениті режисери. Чому? Бо багато досвідчених режисерів уже зупинилися: їм уже не так цікаво, вони мають стабільний дохід — і все, не потрібно так старатися.
Так само й із письменниками. Неважливо, скільки книжок ти прочитав. Головне — вміти правильно спрямувати свою фантазію і хоча б іноді ставати на місце читача. Так ви не «згорите» й побачите все його очима, а отже — будете розвиватися. Без цього в якийсь момент ви просто зупинитеся й подумаєте: «Я ідеальний чи ідеальна. Навіщо мені всі інші?»
Максим Дегтярьов, ☺️
Я думаю можна не читати і писати. Історії народжуються з голови або ж з випадкового відео в соцмережі. Я в цілому не дуже читаю, більше подобається писати, ну і наче нічого виходить)) Єдине, що читаю то це візуальні новели с правом на вибір дій головної героїні чи героя. Ти і читаєш і граеш, то це прикольно. Але інколи хочеться, щось почитати, але це різноманітня
Анастасія Коулд, Фантазія це одне, а вміти викласти свою думку, почуття, емоції словами - це інше.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати