Продовження вже є))

Продовження книги  "Аудит для боса-ескортника" на сайті❤️❤️❤️.

 

 

— Слухай! Мартусю! Якось мені одна знайома дала номер!

— Який ще номер? — підозріло спитала я.

— Номер баби Галі з Виноградара! Вона ворожка, але кажуть — просто феноменальна! Всю правду розказує, бачить і минуле, і майбутнє, і долю на картах розкладає! Давай зателефонуємо і домовимося про зустріч?! Я хочу знати, що на мене чекає!

— Олю, ти з глузду з'їхала? — я аж рот відкрила. — Ми дорослі, освічені жінки! Яка ворожка з Виноградара?! Яка баба Галя?!

16 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ольха Елдер
27.07.2026, 19:22:48

❤️❤️❤️

avatar
Олег Гончар
27.07.2026, 18:47:05

Читаю з задоволенням, дякую❤️

У мене у Виноградорі знайомий жив. Одразу згадав про цю людину прочитавши ваш фрагмент.

Цікаво як у них пройде зустріч з ворожкою)

avatar
Ірина Котенко
27.07.2026, 13:41:24

Дякую❤️ Це буде розрив, що ж ворожка напророчить?

avatar
Ганна Літвін
27.07.2026, 02:45:01

Хі-хі))

avatar
Крісті Ко
26.07.2026, 22:48:54

❤️❤️❤️

avatar
Оксана Соловій
26.07.2026, 22:12:17

❤️❤️❤️ продовження - супер

Ахах, біжу ❤️

❤️❤️❤️

avatar
Христина Вілем
26.07.2026, 20:49:53

Хочу ворожку)))) хай їдуть)

❤️❤️❤️

avatar
Ромул Шерідан
26.07.2026, 20:45:24

❤️❤️❤️

avatar
Марія Залевська
26.07.2026, 20:37:29

Хах, оце так поворот!

❤️❤️❤️

avatar
Ханна Грей
26.07.2026, 20:30:08

❤️❤️❤️

avatar
Лія Лісова
26.07.2026, 20:29:44

❤️❤️❤️

Інші блоги
Втратити легко, а от повернути ....
Чи справді можна почати все спочатку, якщо цього хотіти чи минуле завжди буде нагадувати про себе? Герой книги впевнений, що все можна виправити поки живий, але героїня, здається, не згодна з цим. А яка ваша думка? —
Її погляд.
Вітаю, любі букнетівці! Запрошую на оновлення "Моя ЗНАЙДА", яке уже у ваших книжечках: Після вибору імен ми більше ні про що не розмовляємо. Лише обмінюємося глибокими, проникливими поглядами, сповненими сенсу.
Ласкаво прошу в новинку!
– Ти видерся на другий поверх о третій ночі... заради рушника? – Я дуже прив'язаний до своїх речей, – посміхається він у напівтемряві моєї кімнати. – Особливо до тих, що торкалися тебе. Замість слухняної нареченої
Коханню всі віки покірні
…Нагодувавши охорону, Лідія Антонівна причепурилася: розправила фартух, підтикнула шпильки під шиньйон, оглянула своє відображення в начищеній до блиску таці й залишилася задоволена. Краще вже не буде, все ж таки вік.
Таємниця Геліос-5
— Що це за тварюки, Сімоне? — м’яко запитав я за кілька хвилин. — Їх надто багато, щоб бути випадковими прибульцями. Чому ж тоді сканери орбітальної розвідки нічого не зафіксували, коли тільки закладали колонію? —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше