Іноді достатньо одного відео, щоб знову почути голос людини, якої вже немає…

П'ята глава «Тиші» — це не про гучні події.

https://booknet.ua/reader/tisha-b456782?c=5078824

Це про мить, коли Лія, сидячи біля університету, вмикає відео на телефоні й знову бачить усмішку Ярослава.

Вона згадує.

Болить.

Мовчить.

А поруч є людина, яка не просить забути.

Він просто залишається поруч.

Бо іноді підтримка — це не слова.

Це тиша, у якій тобі дозволяють бути собою.

 Чи був у вашому житті момент, коли звичайне фото чи коротке відео повертало цілий світ спогадів?