На дорогу враз впали вечірні тіні: сонце зайшло за хмари, фарбуючи верхівки темно-червленим. Зірвався вітер, женучи шляхом стовпи куряви. Неспокійно зашелестіли крони. Потривожений сич з  різким, хрипким покликом нагло пролетів над самими їх головами. Десь зовсім поруч почулось довге протяжне вовче виття. А з іншої сторони шляху йому відізвалося таке ж. 

    Поселяни захвилювалися. Дехто злякано почав озиратися. Почувся дзенькіт зброї та глухе клацання натягнутих тятив арбалетів. Лише Захарій стояв непорушно, навіть не перемінившись в лиці. 

Новий розділ Загублена слобода