Поки незвично це писати.
Сьогодні я виклав повністю свою нову книгу «Застрибнути в останній вагон».
Вона народилася зовсім не так, як мої попередні історії. Спершу була не фабула і навіть не герой. Було питання: чому люди певних професій починають дивитися на світ по-іншому?
Так з'явилася Уляна — провідниця, яка за роки роботи навчилася читати людей. Іноді вона вгадує. Іноді помиляється. Як і всі ми.
Це не книга про великі пригоди. Вона про маленькі зустрічі, повз які ми часто проходимо, навіть не помітивши їх.
Якщо після прочитання вам захочеться уважніше придивитися до людей поруч — значить, я написав її не дарма.
Буду дуже вдячний кожному, хто прочитає, поділиться враженнями або чесно скаже, що сподобалося, а що ні. Саме зараз це найцінніше.
Дякую, що вирушаєте в цю подорож разом зі мною.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Анастасія Коваленко, Дякую! ❤️
Цікаво)
Ромул Шерідан, Дякую! Для мене це новий напрям, тому подвійно цікаво, як книга сприйматиметься читачами.
Зацікавили. Підписалась.
Я не пишу і практично не читаю фентезі, а така от життєва тема може бути цікавою. Перехожу на Вашу сторінку, буду читати.
Зазирніть і Ви до мене))
Аліс Веро, Дуже дякую! Саме хотілося написати історію про звичайних людей і звичайне життя. Буду радий, якщо вона Вам сподобається. І обов'язково зазирну на Вашу сторінку.
❤️❤️❤️
Кіт Анатолій, Дякую! ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати