Я здатен прожити без титулу. Але не без тебе

Друзі,

Моя книга «Квіти апельсина» зараз лідирує у жанрі історичний любовний роман. Розумію, що скоро мене посунуть роботи колег. Але життя таке нестабільне, складне та несправедливе, що треба шукати щастя та світло у дрібничках. От я і скромно радію.

Щодо мого роману, то з останньої глави зрозуміло, що невдовзі усі учасники любовного чотирикутника нарешті зійдуться разом. А це означає, що вируватимуть емоції, зламаються принципи та розкриється правда. Отже, незабаром фінал.

Зараз хочу поділитися з вами маленьким спойлером:

За кілька хвилин вся компанія сміючись та сперечаючись, рушила стежкою у бік озера. Спершу Мелані йшла поруч із Ноа. Потім брата відволікла Єва. Кая покликала Нора. І якось непомітно вийшло так, що поруч із Мелані опинився Джордж.

На кілька секунд між ними запанувала тиша. Попереду лунали голоси інших. Але вони ніби віддалилися.

– Певно, буде краще, якщо я...

– Ні, – не дозволив їй договорити маркіз. – Якщо ти зараз утечеш від мене, то це викличе більше підозр, аніж те, що ми йдемо поряд.

Мелані згідно кивнула. Бо це й справді було розумніше. Тож вони продовжили йти поруч. Мовчки. І від цього ставало лише гірше.

Попереду лунав сміх братів. Єва просила Нору відмовитися від катання. Але Кай розповідав про свій човен так, ніби той був новим флагманом Королівського флоту.

Мелані перестала їх слухати. Бо стежка вивела їх до маленького Озерного будиночка. Того самого, де вона та Джордж провели свою першу та єдину ніч разом. Серце калатало так сильно, що стало важко йти. Мел не дивилася в той бік. Але знала кожну дошку на ґанку. Пам’ятала запах деревини. Згадувала шум хвиль. І навіть відчувала руки Джорджа на своїй шкірі, а його – в собі. Боже! Якою наповненою та щасливою вона тоді була! І розуміння того, що більше вона так ніколи не почуватиметься, вдарило її настільки сильно, що Мелані фізично похитнулася.

Її щоки запалали. І, судячи з напружених плечей чоловіка, він теж усе пам’ятав.

– Сядьмо на хвилину, – несподівано сказав Джордж та вказав на стару лавку біля озера.

Мелані мовчки погодилася. Звідси добре було видно берег. Ліам уже стояв біля човна. Кай допомагав Норі переступити через борт.

– Якщо вона потоне, це буде на твоїй совісті! – без тіні усмішки проказав старший Вуд.

– Човен міцний, як скеля! – сердився Кай.

– І важить не менше, – зауважив Ноа, дивлячись на кількість шарів фарби на бортику.

Навколо вибухнув сміх. Мелані витріщалася на компанію, аби тільки не дивитися на Джорджа.

– Я знайшов усіх юристів, яких тільки можна було знайти, – раптом промовив маркіз.

– І?

– Виходу немає. Але я не одружуся з Норою. Вже сьогодні розірвав би контракт, якби знав, як захистити дівчину від батьків.

Кілька секунд вона мовчала. А потім змусила себе відповісти рівним голосом:

– Її найкращий захист – це ти. І я все одно вийду заміж за Алекса.

Кожне слово боліло. Мелані міцніше вчепилася в край лавки. Так сильно, що ранки на збитих кісточках знову відкрилися. Джордж помітив це раніше за неї. Нахилився. Обережно взяв її руку.

– Не треба, – попросила вона. Однак не змогла вирвати пальці з його долоні.

– Треба, – його голос звучав надто тихо.

Маркіз повільно стягнув із неї рукавичку. Мелані не пручалася. Не мала сил. Джордж провів пальцем по збитих кісточках. Так ніжно, ніби боявся завдати ще більшого болю.

– Що ти з собою робиш, Мел? Що ти робиш із нами?

Вона не відповіла.

– Послухай мене уважно.

Дівчина підняла очі. І пошкодувала про це. Бо в його погляді було занадто багато почуттів. Його пальці легенько стиснули її зап’ясток.

– Ти повинна знати одну річ, – сказав він. – Я здатен прожити без титулу. Без репутації. Без статків. Але не без тебе.

Мелані відчула, як до горла підступають сльози. Світ навколо ніби зник. Залишився лише його голос. Його рука, що тримала її руку. Його очі, що благали її одуматися, вчинити правильно для них та піти проти світу. Мел поворушила вустами. Не знала, що скаже. Але була певна, що її слова небезпечні.

Сподіваюся, я не втомила вас книгою. Вона вийшла величенькою.

І оскільки у мене є маленький привід для радості, нехай він буде і у вас. Сьогодні діє приємна знижка на книгу «Спокуса для шотландця».

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Nata Bond
22.07.2026, 22:36:48

Обожнюю цю книгу!☀️☀️☀️

Селена Рейні
22.07.2026, 22:55:18

Nata Bond, Дякую ❤️

avatar
Тетяна Бідна
22.07.2026, 13:35:06

Ох, як же між ними все складно! Щиро радію, що ви в лідерах, нехай це стане рутиною!!!

Селена Рейні
22.07.2026, 13:56:36

Тетяна Бідна, Так, у цій книзі мало легкості( Але ще трішки і в героїв буде все прекрасно)
Дякую за побажання)

avatar
Nadia
22.07.2026, 11:48:57

❤️❤️❤️

Селена Рейні
22.07.2026, 13:55:27

Nadia, Дякую)

avatar
Хелена Власенко
22.07.2026, 12:02:55

Який момент, сповнений болю і щему. Так, Джордж має рацію, без титулу можна прожити, але як це зробити без коханої, коли вона віддана іншому...
Вітаю вас з досягненням. Книга цього вартує)))

Селена Рейні
22.07.2026, 13:55:20

Хелена Власенко, Дякую) І дякую, що читаєте)
Джордж навіть не планує життя без Мелані) Просто поки не все розповідає їй)

avatar
Єва Ромік
22.07.2026, 05:39:57

Вітаю. Нехай протримається на верхівці якнайдовше. Люблю цей жанр.

Селена Рейні
22.07.2026, 07:15:54

Єва Ромік, Дякую) Це мій улюблений жанр))

Гарний роман))) дякую)

Селена Рейні
22.07.2026, 07:15:23

Вікторія Деміняца, Дякую, що читаєте)

avatar
Руня
22.07.2026, 00:24:41

♥️♥️♥️♥️♥️

Селена Рейні
22.07.2026, 00:28:56

Руня, Дякую за підтримку)

avatar
Марія Залевська
22.07.2026, 00:06:37

Неймовірний результат для прекрасної книги!

Селена Рейні
22.07.2026, 00:09:28

Марія Залевська, Дякую❤️

Інші блоги
Ось і все. Фінал
Навіть у найтемніших казок є свій останній розділ ⏳ Всередині дивна суміш тиші, полегшення і легкого болю. Так завжди буває, коли відпускаєш історію, яка жила з тобою так довго. Останній акорди пролунали.
Трохи нагадаю, що в мене є почитати
Почалося все з "Оберни..." - це історія про втомлену вампірку, яка випадково вляпалася у виховання випадково вижившої дитини, а потім вони ще й завели вампірці "Тюбіка" теж випадково. Тюбік, до речі, був обурений
Річниця на Букнет✨
Любі автори та читачі, 7го серпня була річниця моєї письменницької діяльності на Букнет. Вже рік я тут , і я дякую всім хто не проходить повз моєї творчості (⁠◍⁠•⁠ᴗ⁠•⁠◍⁠)⁠❤ Великих досягнень тут поки, що немаю,
Безкоштовно в процесі❤️
Дівчата, нагадую) У нас із Лілія Зелена вийшла новинка, яка буде безкоштовною в процесі написання! Долучайтеся до читання! КНИГА ТУТ
Прекрасна утікачка! В кайданки її)
Привіт, мої любі Спокусники! Розділ вже на сайті. “Шериф для дикої” 18+ Обережно цілую її у духмяне, ще й досі вологе волосся й глибоко вдихаю, але дуже тихо намагаюся видихнути. (Тут лайт, бо не можна, тож запрошую) А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше