Один жанр
не означає автоматично схожих творів, навіть у одного автора. Мої три - всі абсолютно різні. Сама не знаю, чому так вийшло, вони писались самі))
Приблизно так:
- Мам!.. Ну, ма-ам!
- Я зайнята, відстань.
- Ну ма-а-ам! Ну я недовго.
- Я сказала - ні. Чекай своєї черги.
- Я швидко, ти навіть не помітиш. І не буду тобі заважати потім.
- Слухай! Я не перший раз мама. З твоєю сестрою це було рік. З братом - чотири місяці. А в мене є графік, інші раніше прийшли і довше чекають. Що, їх посувати тому, що ти нахабніший за них?
- Я швиденько. Я маленький, сторінок 15, чесне слово. А ти потім забудеш, і не згадаєш мене. І я помру. Тобто, не народжуся... Ну подумай - цілий рік чекати! Та за цей час ти мене розлюбиш...
-Тільки 15 сторінок, - тяжко зітхає.
- Ну, і?..
- Клас! Відчуваю себе геніальним! Давай, ще трохи...
- Май крихту терпіння. Бо зараз криво вийде. І взагалі, де твоє слово? 15 сторінок?
- Ну, подумаєш... Зате круто ж вийшло! І зовсім не такий я і великий...
- Звичайно, звичайно... 72 замість 15 - зовсім небагато. Не крутись, я сказала!!

11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоволі життєво) Так воно часто і трапляється✨
Василенко Сергій, Тільки шкода, що більшість таки доводиться ігнорувати... Бо так взагалі нічого не напишеш((
Так, книги, як наші діти. У мене теж ростуть непередбачувано великими і з'являються коли самі хочуть ).
Читаю зараз на марафоні "Рука, що гойдає колиску". Подобається.
Дієз Алго, Чудовий дебют, обов'язково відмічу це в рецензії.
❤️❤️❤️
Оо, зі мною так само)) історії приходять коли не просиш. Вперше історія протіснила інших й прямо на конкурс.
Ганна Літвін, Це добре, як самі просяться на конкурс)
Хахахах, 100%!
Дуже схоже на моє. От ходить історія і каже «татку пішли на конкурс»
Марко Левчук, А в мене ну нічого на конкурс не хоче(( Максимум на сторінку можу...
життєво!)
Вень Чжулун, ♥️
Прекрасно. І життєво. Я на знаю, чи коректно в чужому блозі писати про своє, але є у мене "Концерт для Хортиці..." Це саме про творчий процес. Про те,що ми - мами й тата, а вони, наші дітлахи, стукають до нас і хочуть, щоб ми ними, словами й словенятами, промовляли.
Наснаги вам! Читатиму про ваш дитсадок!)))))
Ольга Инка, Дякую) Можна))
❤️❤️❤️
Ой якби я всі свої ідеї вважала дітьми то стала б чайлдфрі)). Бо інколи це натозаїдлива тема в голові. А так вітаю із народженням, того хто напросився)
Аліна Чуйко (Hunter), Вже як є)) Дякую)
Гарне пояснення)))
Мрія Чарівна, )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати