Вітаю всіх і бажаю мирного неба!

Починаємо наше недільне інтерв'ю!

Журналістка (заглядає в блокнот): Вітаю, шановні читачі! Сьогодні у нас унікальні гості: віп-стрілок Еех із дилогії «Посмертя» та лейтенант Данило Кривоніс із «Темних історій Малефича». Хлопці, до вас обох просте питання: у кого з вас книга краща, динамічніша і чому читач має обрати саме ваш твір?

Журналістка (раптом помічає, що обидва замовкли, втупившись у її ноги в короткій спідниці, й перепитує): Хлопці, а куди це ви дивитеся?

Данило (здригається, відводячи погляд): Вибачте... Ви щось запитали?

Еех (розслаблено відкидається на спинку крісла, хмикає): Та їй можна взагалі нічого не запитувати, хай просто отак-от і сидить. Мені вже починає подобатися це інтерв'ю.

Журналістка (обурено схрещує руки на грудях): Хлопці, у наш час така об'єктивація та патріархальна поведінка чоловіків є суворо осудливою й некоректною! Це відвертий харасмент, і я маю повне право подати на вас до суду за порушення моїх особистих кордонів та гендерну дискримінацію!

Еех (ліниво крутить у пальцях гільзу, хмикає): Слухай, красуне, якщо обіцяєш провідувати мене на зоні, та ще й в отакій спідничці — я згоден навіть на довічне. А якщо поцілуєш — то хай навіть розстріляють, мені не вперше!

Данило (спокійно дивиться прямо їй в очі, шрам над губою ледь сіпається): Взагалі-то, суд — штука двостороння. Ви так завзято захищаєте свої кордони, але забуваєте, що вони закінчуються рівно там, де починається публічний простір. Отак одягнувшись, ви свідомо прикували до себе увагу. А тепер намагаєтеся звинуватити нас у тому, що у нас працюють очі. Тож якщо ми підемо до суду, вам доведеться спочатку довести, що ваш дрес-кодовий виклик суспільству не був первинною провокацією.

 Тож давайте краще закриємо цю тему і повернемося до книг — ви питаєте у кого там сюжет динамічніший? Звісно ж, в «Темних історіях Малефича»! Тут наш непередаваний український колорит тісно переплетений із похмурою пострадянською спадщиною, а реальна боротьба зі злочинністю та інфернальні сутності балансують на межі жорсткого фентезійного реалізму. Читач не просто потрапляє в якусь казку, а бачить майже справжнє життя, яке, ніде правди діти, може чекати на кожного просто за дверима під'їзду. І якщо ви жодного разу в житті не зустрічали нічого подобного, це не означає, що то міф — просто ми й такі, як ми, належно виконуємо свою роботу.

Еех (зневажливо відмахується гільзою, перебиваючи лейтенанта): Бла-бла-бла... Вічно ви, поліціянти, любите все закрутити до нудної серйозності. Читав я ваші «Темні історії», звісно, чудовиська, бандюки та бійки — усе круто закручено. Але де же дівчата?! Де особисте життя?! От у мене в «Посмерті» — пристрасті такі... то у ванні застукують, то обіцяють влаштувати вночі справжній «апокаліпсис». Тож, любі читачі, якщо хочете не сухих рапортів, а справжнього вогню, гайда до мене!

Данило (скептично кривить губи): Може, для тебе зустрічатися з трьома жінками одночасно та ще й увесь час підморгувати журналістці — це і є найвище досягнення у житті. Тільки цікаво, як ти будеш наприкінці викручуватися, коли твої дами серця дізнаються одна про одну? Ну, а в моєму творі все ще попереду. Тим паче, якщо ти сам читав, то бачив напевно, що там навіть передихнути ніколи, не те що про особисте життя думати.

Журналістка (зацікавлено подається вперед): То у вас, пане Еех, одночасно роман із трьома жінками?

Еех (наче вперше чує таке): Не слухай його, лялю, немає в мене нікого! Одна покинула, бо не хотів одружуватися, інша поки що робить кар’єру, а третій взагалі тільки вісімнадцять виповнилося. Тож, якщо що — я сьогодні вільний і ми можемо сходити з тобою на побачення.

Журналістка (ніяковіє): Власне, у мене є хлопець...

Еех (хитро посміхається): Та бачу я, який у тебе хлопець, що ти при ньому якісь феміністичні гасла закидаєш. Скажи, а ти колись їздила на побачення до ресторану на поліцейській машині? Он, у мене знайомий лейтенант є, може влаштувати...

Данило (пирхає): Ага, розмріявся. Ти краще подумай, із ким малу залишиш, адже з нею вже ніхто не бажає сидіти. А залишити її саму — це поставити місто під серйозну загрозу руйнації.

Еех: Зате таке викидає, що он читач навіть у коментарях написав, що сміявся до сліз! А ти краще за себе розкажи: як твій безпосередній начальник постійно тебе шпетить, бо не можеш дати сраці сіна, і що постійно в якісь халепи встряєш.

Данило (збиваючи пиху зі Стрілка): Та ти й за себе не забувай казати! Як мадам Суддю мало не до істерики доводиш? А ще згадай, як візнику Хопу воза розтрощив, ганяючись за горгуліями, а потім ще в міський фонтан з усім отим барахлом залетів!

Еех (нахабно хмикає): Та я хоч усе навколо трощу, а ти сам собі головняків заробляєш! Он диплом із відзнакою просрав, замість тепленького місця в столиці тебе заслали в діру з упирями, відьмами та вовкулаками. Ще й обмороження такі дістав, що якби не місцеві зі своїм зіллям — як мінімум інвалідом залишився б!

Данило (холодно парирує): А ти забув, як тебе Жнець зарубав, коли ти поперся зі своїм двадцятим рівнем поперед 150+ Системних? І якби не рідкісний артефакт…

Еех (кричить, перебиваючи): А сам забув, як один проти чотирьох поперся і ще викаблучувався на блат-хаті серед купи закоренілих уркаганів, озброєних до зубів!

Журналістка (перелякано вклинюється між ними): Хлопці, досить сперечатися! Бачу, у вас обох є чим зацікавити читачів. Тож, наші улюблені й шановні читачі, щиро запрошуємо читати твори «Посмертя» та «Темні історії Малефича»...

Еех (перекрикує її, звертаючись до екрана): А у мене, крім бійок, дівчата, є ще багато чим вас зацікавити! (повертається до журналістки) Тебе, кицю, це теж стосується. А з цим ментом не водіться, бо біля нього постійно то бандюки, то якась інфернальна хрінь крутиться!

Данило (спокійно добиває фактами): І це каже чувак, який живе в місті, оточеному кровожерливими зомбаками та мутантами, і під ранок після бійки на стіні заперує обісцяні дитячі речі.

Еех (обурено підскакує): А ти від баби Упирихи втікав так, що аж п’яти блищали!..

Журналістка (із натягнутою посмішкою поспіхом задкує до виходу): На цьому наше інтерв'ю закінчено! До нових зустрічей!

Темні історії: https://booknet.ua/book/temn-stor-maleficha-b450528

Посмертя:  https://booknet.ua/book/posmertya-posmertna-gra-kniga-persha-b445067