Мої любі читачі!

Сьогодні я хочу бути з вами максимально відвертою. Психологічний роман "Двоє на межі" став для мене чимось значно більшим, ніж просто черговою книгою. Це був найважчий досвід у моєму авторському шляху.

Ця історія далася мені неймовірно складно. Були моменти, коли я фізично не могла писати — я "заморозила" книгу, сподіваючись, що час допоможе. Потім я взагалі хотіла приховати її від сторонніх очей, виставивши лише маленьким фрагментом. У голові неодноразово виникала думка — просто видалити все з Букнету і ніколи не повертатися до болю, який описують ці сторінки.

Понад пів року я жила з цим вантажем, розриваючись між бажанням поставити крапку і страхом дописувати. Це не просто вигадка — це реальна життєва історія, і довгий час я сама себе запитувала: чи мала я моральне право озвучувати її до кінця?

Але після тривалих вагань нарешті зібралася з думками. Я зрозуміла, що історія, яка вимагає бути розказаною, не відпустить мене, поки я не поставлю в ній крапку. Тож вирішила завершити розпочате.

Щодо графіка публікацій: мені поки що важко давати гучні обіцянки, але я планую викладати нові глави принаймні двічі на тиждень.

І вже сьогодні о 12.00 - не пропустіть 32 главу роману "Двоє на межі"

Дякую всім, хто залишався зі мною навіть у періоди "тиші". Дякую за ваше терпіння, за кожну підтримку, яка давала мені сили повернутися. Ваша віра у героїв цього роману — це те, що зрештою допомогло мені знову відкрити цей файл і продовжити шлях Олени та Сергія.

 Дякую, що ви зі мною❤️❤️❤️ 

З повагою, теплом і безмежною вдячністю, Ваша невгамовна авторка, Тіна Волф❤️ ✨