Трохи атмосфери "Поза Кадром".
Привіт, друзі! Сподіваюся, у вас все добре!
Ну що? Напруга між Нікою та Назаром лише зростає. Вона мріяла забути про нього й, як то кажуть, навіть у страшному сні не бачити. Але доля має на все свої плани. Що з цього вийде? Побачимо).
А поки що пропоную вам невеличкі фрагменти їхніх перепалок.
— І ти тут? Переслідуєш мене?
— Авжеж. Сплю й бачу, як би тебе сфотографувати, — промугикала Ніка. Але за мить небесно-сині очі потемніли, наче море перед дощем.
— Попереджаю, дівчинко. Щоб на жодному фото я не засвітився. Жодного кадру з моїм обличчям у твоєму блозі чи що ти там ведеш!
А ось ще цікавеньке)
— Тут зайнято. Це місце моєї подруги, — прошипіла вона.
— Уже ні. Мені тут зручно. Хочеш — пересідай.
— Чого б це? Бо так захотів містер «Суперзірка»?
— Саме так, — спокійно кинув він.
— І не мрій.
— Во-во-во, — втрутився Матвій. — Я бачу, ви вже познайомилися ближче. Бро, давай легше. Це парта дівчат — Ніки й Лесі. Вони тут із першого курсу сидять. Давай до мене?
— Дякую, але ні, — Назар ледь усміхнувся. — Я відчуваю, що саме на цьому місці в мене піде навчання. Прямо серцем відчуваю.
Решту історії читайте за посиланням. ПОЗА КАДРОМ
Також не забудьте підписатися на авторку, якщо ще цього не зробили, щоб першими дізнаватися про новинки та не пропускати оновлення.

0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати