- Чий корабель? Нічий? Ну то буде мій! - задоволенно сказала Ярослава, - Призначаю себе командиром даного зорельоту, віднині та на віки вічні... поки не передумаю.
- Як до вас звертатися? - пролунав зі стелі приємний жіночий голос.
- Я-я-я... Ярослава, - вичавила з себе дівчина. - Понирко. - А ви?
- Штучна особистість класу А. Адаптована. З мінімальним обмеженням функцій.
Ярослава Понирко.
13.03 2000р.
Планета Земля.
Україна. Маріуполь.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОсь воно з чого починалося. А я й не бачив.
І не злякалась же дівчина. Красивий образ, буду читати далі)
Олександра Шен, Я через це навіть читати перестала. Бо тяжко. Але потім як почала, а там вже позитив. І іншопланетяни. А візуали які)
❤️❤️❤️
Надія, Дякую. Ярослава саме така. Дівчина південних степів, яка і в невідомість шагне з посмішкою та без страха!
Яка ж вона гарна! І розумна. Пішла читати далі...
Яка затишна обстановка і вродлива дівчина.❤️
Анастасія Коваленко, Дякую? Ярославі дуже потрібна була ця передишка, після того, як вона потрапила на "Ластівочку"
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати